Авто Ляшка для його підлеглих — така ж реліквія, як для скрипалів — скрипка Страдіварі…

Після історій з дивно купленим котеджем і ще дивніше виграним у лотерею півмільйоном гривень лідер Радикальної партії Олег Ляшко знову вляпався у скандал з грішми сумнівного походження. У Національному антикорупційному бюро України запідозрили головного радикала у тому, що провернув ще одну оборудку, яка має всі ознаки незаконного збагачення, використання фальшивих документів. Іншими словами, відмивання і легалізації брудних коштів. Мовою закону — кримінального діяння. Сам же «партієць з вилами» б’ється у груди, що не винен ні на мізинець. І на всю країну заявляє, що НАБУ, яке нібито «виконує політичне замовлення відомого посольства», намагається його дискредитувати перед президентськими виборами, на яких «неодмінно переможе».

У декларації своїх статків за 2015 рік Олег Ляшко повідомив, що продав автомобіль Mercedes-Benz S 500L Matic, виручивши за нього 2 245 500 грн. Детективи НАБУ взялися перевіряти ці факти — і були приголомшені. Людина, яка начебто купила «круту тачку» у відомого політика, про це… взагалі нічого не знає. Мільйонних сум за авто Ляшка не платила, жодних документів купівлі не підписувала, і взагалі такої машини у себе не має. Почеркознавча експертиза, проведена за рішенням суду, встановила, що підпис від імені покупця поставила інша особа.

Липовим покупцем зробили 44-річного директора ТзОВ «Фінанс Холдинг» Вероніку В’юн. Бізнес-дама каже, була шокована почутим, бо ніякого гендлю з Ляшком не мала. З подивом дізналася, що «Мерседес», якого в житті не бачила, досі зареєстровано на її ім’я. Підозрює, що її паспорт, ідентифікаційний код та інші документи використали. Щоправда, жінка зраділа, дізнавшись, що це авто не вчинило жодних аварій — інакше їй довелося б довго і нудно «відмиватися»…
Після того, як повідомлення про фіктивну купівлю-продаж вдарило по іміджу Ляшка, за нього заступився депутат Києво-Святошинської райради м. Києва 54-річний підприємець-транспортник Олександр Юраков. Цей чоловік балотувався у цю раду за списком Радикальної партії, хоча раніше значився «ударівцем». На позачергових виборах у парламент під № 90 від партії Ляшка кандидував у народні депутати. Юраков є колишнім чоловіком згадуваної Вероніки В’юн. Каже, що за власні кошти купив автомобіль у лідера своєї партії, а потім подарував цей «Мерседес»… матері свого сина. Тобто Вероніці В’юн.

Від того, що написав далі після цього зізнання пан Юраков, можна, як кажуть у Галичині, сплакатися: «Для мене особисто авто лідера — така ж сама цінність, чи можна сказати — реліквія, як для скрипаля — скрипка Страдіварі, чи для мистецтвознавця — картина „Мона Ліза“. А як відомо, реліквії — безцінні».

Сеанс принизливого ідолопоклонства!

У своїй партійній любові до Олега Ляшка Юраков чомусь так і не пояснив, з якою метою підробив підпис. І чому «Мерседес», який нібито подарував колишній дружині, водить сам. Хіба справжні мужчини забирають подарунки від коханих? Нехай і колишніх.

Розслідування афери з «Мерседесом» Олега Ляшка пролило світло на ще один «шахер-махер» у його партії. Згадувану Вероніку В’юн теж пробували (не поставивши її до відома) зробити «слугою народу». На позачергових виборах до Верховної Ради 2014 року вона значилася у партії Ляшка під № 140. Пані Вероніка заскочена цим: «Навіть не здогадуюсь, як моє прізвище там опинилось, — заявила вона в інтерв’ю ТСН. — Я ніколи не виявляла бажання бути в якійсь партії, і дізналась вже з жартів знайомих, що опинилася в якійсь партії. Я взагалі людина аполітична. Не примикаю до жодної партії. Я — просто мати, дружина…».
Швидше за все, у рідну партію колишню половинку Олександр Юраков записав «для забезпечення масовки». Щоправда, вчинив це не по-джентльменськи. Замість того, щоб пропустити даму вперед, у списках кандидатів підняв себе на 50 позицій вище.

Коментар для «ВЗ»

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Історія з проданим «Мерседесом» Ляшка — очевидна спроба приховати реальне надходження для його партії фінансів від олігархів (Олегу Ляшку шиють спонсорство від Ріната Ахметова, на що вказує часта поява лідера РП на ахметовському телеканалі «Україна». А також тісну співпрацю з колишнім «регіоналом», нардепом від «Опоблоку» Сергієм Льовочкіним - І.Ф.). Таке фінансування, на жаль, є звичним явищем для українських політиків. Партій із цілком прозорим фінансуванням, що мають хоч якісь електоральні перспективи, у нас практично не існує.

Треба визнати, що затія з державним фінансуванням партій ніяк не допомогла виправити ситуацію з політичною корупцією. Маємо розтринькування мільйонів державних грошей. Ті, хто пропагував державне фінансування партій, повинні зараз покаятися за цю квазі-реформу і завдані державі збитки.