Атмосфера українського гастротуризму — інтер'єр ресторану з кераміки, самогон, страви з місцевих продуктів

Чому пляшка хорошого українського вина в ресторані може коштувати дорожче, ніж пляшка популярного італійського просеко? Або національна страва «від шефа» з фермерських продуктів дорожча, ніж із закордонних складників. Це можна пояснити тим, що в українського туриста упродовж останніх років є попит на продукт — «вироблено в Україні». Ресторатори закуповують у крафтових виробників фермерські продукти великими партіями.

Про це розповів під час національного туристичного саміту у Львові шеф-кухар, ресторатор, громадський активіст Євген Клопотенко.

Ресторатори кажуть, що атмосфера українського гастротуризму — інтер'єр закладу з кераміки, старовинні килими, самогон, їжа з місцевих продуктів.

«Нещодавно побував на Вінниччині, де в одному ресторані пригощали самогонкою, заїдав це все запеченою кашею з гречкою та салом… Це не шароварщина, це добре (Сміється. — Авт.), — каже пан Клопотенко. — Настоянки я б залишав в ресторанах, але, наприклад, граппу варто подавати в спеціальному стаканчику. Треба удосконалити традицію пиття настоянок, зробити щось більше, ніж „другий за друга“, „третій — за любов“. Треба робити якісний місцевий продукт, аби настоянка конкурувала з італійським напоєм».

Під Житомиром теж є виноградники

Амбасадорка проєкту Wines of Ukraine Євгенія Ніколайчук каже, останніми роками українські винороби прориваються у винні карти ресторанів, хоча це геть не легко.

Якщо українські винороби пропонують партію якісного вина по високій вартості, то італійські конкуренти пропонують більше бонусів для ресторану — і дешевше вино, і келихи, і спеціальні холодильники (безкоштовно), і навіть «відкат»…

"В Україні є гідні виробники вина. Українська винна карта за останні роки стала ширшою, — продовжує Євгенія Ніколайчук. — Крафтові виноробні - це не лише Закарпаття та Південь. Виноградники та виробництво вина є на Львівщині, Вінниччині, Київщині, Чернігівщині, Сумщині… Під Житомиром теж вирощують виноградники. Але проблема молодих виноробень — низький маркетинг, не вміння себе продавати. Українське вино складніше продати, ніж просеко. Одна пляшка українського вина проти чотирьох пляшок просеко. Сомельє українського вина має за зміну відповісти на сотні питань, зокрема, щодо ціни. Проблема ресторанів — знайти сомельє, які заряджені на продаж саме українського вина".

За словами Євгенії, є певні винні бари, де гостям пропонують лише українське вино.

Готельєр, CEO керуючої компанії Edem Family Олексій Волошин підтвердив, що продавати гостям ресторану українське вино важче, ніж закордонне. Потрібно знайти креативні підходи. Розповів історію про хорвата старшого віку, який витримував вино в бочках, опущених на дно озера, бо там весь рік стабільна температура. Це вино було смачне, мало попит. За цією схемою ресторан за 25 кілометрів від Львова теж пішов на експеримент — бочки понад рік зберігалися на дні озера. Виробники вина не прогадали. Пляшку вина, витриманого на дні озера, продавали в ресторані по 2 тисячі гривень.

Львівщина чекає на туристичних інвесторів

Львівщина співпрацюватиме зі Всесвітньою радою з подорожей та туризму World Travel & Tourism Council. Про це під час туристичного саміту у Львові домовилися з гендиректоркою ради Джулією Сімпсон та депутатами Європарламенту. Один з пунктів співпраці - гастрономічний туризм, локальна кухня, крафтова продукція…

«Очікуємо на приїзд потенційних інвесторів у галузі гостинності. Джулія Сімпсон наголосила, що хоче більше дізнатись про Львівщину, бо бачить у нас потенціал, аби спільно реалізувати не один успішний проєкт, — сказав голова Львівської ОВА Максим Козицький. — Така співпраця важлива для нашої області, бо Всесвітня рада з подорожей та туризму — міжнародна організація, яка займається питаннями економічного і соціального внеску подорожей та туризму. У Раді представлені понад 200 компаній, оборот яких становить 30% від усього сектору на міжнародному ринку».