«Нічого надзвичайного не роблю: просто фокусуюся на природі»

На фестивалі вінтажу у Львові натрапила на ятку, де мою увагу привернула лялька-лапма, оздоблена «рослинним» папером. Виготовляє таку оригінальну річ — Ліда Кольченко. Майстриня каже, що аналогів такій технології нема. А розпочалось все як хобі шість років тому, яке переросло у повноцінну роботу в задоволення.

«Це терапевтична робота, коли свої переживання передаєш у творчості», — каже майстриня. — Під час другого декрету у мене була сильна особистісна криза. Я займалася з психотерапевтом, яка порадила «увімкнути дитячу частку». І уява мені підкинула образ з дитинства, коли я цікавилася папером, рослинами та гербарієм, — розповідає Ліда. — Вдома була шухляда, по-харківськи називалась «секретер», там роками лежали старі газети. Зростаючи, час від часу туди заглядала і бачила як вони змінюються — в структурі, кольорі… Також з дитинства цікавилась рослинами, завжди гралася в білочку, яка сушить грибочки, ягідки. І ці речі поєдналися у мені під час терапії.



Деталей технології виготовлення паперу майстриня не розголошує. Каже, багато експериментувала, аби зробити виріб довершеним.

— Виробництво відбувається так, що у кінцевому результаті папір — плаский, бо пройшов декілька етапів пресування. Маю професійні японські преси, коли кожна рослинка, виходячи з нього, зафіксовує природний пігмент і не потребує підфарбування, — каже майстриня. — Гербарій вкладається в папір і сидить там настільки щільно та надійно, що структура рослини не руйнується.

— Скільки часу потрібно, аби виготовити папір?

— Найбільше замовляють листки паперу розміром 50 на 50. Якщо рахувати від моменту збору рослини й закладання її в прес (сохне близько тижня), вкатування паперу і пресування у два етапи, то плюс два дні до повного висихання.

— Де збираєте рослини?

— Де око падає, там збираю. У мене є красивий кошик, куди кладу квіти, це ритуал, від якого кайфую. Збираю в різних регіонах, до повномасштабної війни їздили на Харківщину до батьків. Коли починається сезон різнотрав'я, їздимо з сім'єю за місто на відпочинок, то беру з собою прес. Коли зриваєш рослину, одразу покласти її під прес, тоді вона максимально рівнесенька.

— Як прийшла ідея з виготовлення ламп з паперу?

— Я часто милувалася папером: брала папір і фотографуючи його намагалась показати його ультрапрозорість. Накладала його на віконце і бачила, наскільки він проявляється на світлі. Зрозуміла, що це треба реалізувати. Настільні лампи — це про відчуття комфорту, простору. Ми ніколи не задумувалися, чому ми навіть половину не помічаємо природи, яка навколо. Як тільки мені вдається якийсь епізод виділити з-поміж величезного об'єму і втілити її в абажурі, це нас раптом чомусь дивує. Хоча я нічого надзвичайного не роблю: просто фокусуюся на природі.

— Чи стало для вас хобі повноцінною роботою, чи приносить не лише задоволення, але і гроші?

— Гроші приносить. Особливо тоді, коли я почала відвідувати київські, львівські ярмарки. Побачила, як люди реагують, їх це захоплює, вони готові купувати. Минулого квітневого ярмарку в Києві продала з 12 ламп 8.

— Скільки коштують ваші вироби?

— Найдорожча лампа — п’ять тисяч гривень. Вона у стилі печворк (вид декоративно-ужиткового мистецтва, коли за принципом мозаїки зшивають цілісний виріб зі шматочків тканини, — ред.), коли кожна пелюсточка троянди вирізана ножицями під квадрат одна на одну трохи наклеєна, таким чином обклеєний повністю абажур. Також ще поєднуються зелені квадрати листочків і гортензії: кожну пелюсточку треба викласти на папері пінцетом. Це кропітка та тонка робота.

— Бачила, що ви почали працювати над сукнею.

— Хочу зробити фотосесію, де буду одягнута у сукню з паперу. Думаю, мені знадобиться понад 10 листів паперу, розміром 30 на 50. Хочу зробити сукню з яскравими елементами, пелюстками троянд. Лялечка, яку ви бачили на ярмарку, це як прототип. Це була іграшка моєї дитини, я їй врізала ноги, обліпила, обрізала коси, наліпила паперове волосся, зробила спідницю у стилі пап'є-маше.