Аліса — не лисичка, а екзотична теличка

Теличку назвали Алісою — напевно, через ру­дий, як у лисиць, колір довгої хвилястої шерсті. Особливість корів цієї породи у тому, що вони лег­ко переносять сильний холод, потужні вітри. До­вгий чубчик, який спадає на очі, захищає очі цих тварин від снігу, дощу, а також від підступної ко­машні, яка переносить інфекції і може спричинити хвороби. Два шари грубої і м’якої шерсті дозво­ляють зберігати тепло. Завдяки цим своїм харак­теристикам Аліса та її родичі можуть узимку жити просто неба.

Гайленди невибагливі до їжі. Скубають навіть ті рослини, на які звичайні корови дивитися не хо­чуть. Вирізняються довгими, як у буйволів, рога­ми. Через такий грізний вигляд гайлендських ко­рів часто знімають у фільмах про середньовічні події у Великій Британії.