Третина виборців ще не визначилася

На політичній ниві багато зараз роботи у соціологів. Вони вивчають громадську думку українців напередодні дострокових виборів парламенту. На особливу увагу заслуговують дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, який вважають однією з найбільш авторитетних соціологічних груп країни. Саме її екзит-пол під час дострокових президентських виборів “тютелька в тютельку” збігся з остаточним результатом. Цього разу опитування “Демініціатив”, проведене у середині вересня, дещо здивувало. Попри віщування перемоги президентському блоку (26,9%), експерти не гарантували подолання виборчого 5%-го порога “Народному фронту” Яценюка (3,9%), “Громадянській позиції” Гриценка (4,6%), “Сильній Україні” Тігіпка (2,8%) і “Свободі” Тягнибока (3,3%). Водночас 32% виборців не визначилися зі своїми політичними симпатіями. Яка причина? У цих та інших передвиборчих головоломках кореспондент “Високого Замку” пробував розібратися під час розмови з керівником “Демініціатив” Іриною Бекешкіною (на фото).

— Чим би ви пояснили велику кількість тих, хто не визначився?

— Найбільший відсоток серед тих, хто ще роздумує, — виборці східних, південних областей (Одещина, Харківщина), які раніше голосували за Партію регіо­нів, а тепер не знають, за кого віддати свій голос. На Донбасі картина трохи інша — більшість тамтешніх жителів не хоче йти на вибори. Втратили свій електорат і комуністи. Їхній виборець розгублений. Думаю, переважна більшість симпатиків лівої ідеї не піде на вибори. У кращому випадку, частково проголосує за “Сильну Україну”, частково — за Симоненка. А деякі — за “Блок Петра Порошенка”.

— Як саме війна на сході, зокрема мінські домовленості, вплинули на рейтинг політичних сил?

— Поки що особливих впливів не бачимо. Під час дослід­жень ми виділили дві полярні категорії людей. Перша — “група непримиренних”, тобто тих, хто вважає, що на жодні компроміси під час цього військово-політичного конфлікту не можна було йти, або, якщо йти — то на незначні. “Непримиренних” близько 40%. 50% — це “група поміркованих”. Вони вважають, що треба домовлятися, йти на будь-які угоди, лиш би був мир. Ці групи географічно розділені. Чим ближче люди живуть до району бойових дій, тим “непримиренних” стає менше. В основному така категорія людей мешкає на заході. Ще одна особливість: “непримиренні” не концентруються на якійсь одній політичній партії: і серед одних, і серед інших лідирує “Блок Пет­ра Порошенка”. Щоправда, у таборі “непримиренних” дещо більше голосують за “Свободу”...

— Якби в одній зв’язці, а не окремо, йшли Порошенко і Яценюк, перевага владних сил була б абсолютною?

— Про абсолютність говорити не можна. Але до половини мандатів вони разом узяли б.

— А як вплинуло політичне розлучення Яценюка і Тимошенко? З ваших досліджень виглядає, що показники у партії чинного прем’єра — скромні...

— Наше опитування було запущено ще перед реєстрацією всіх політичних сил, до активного початку виборчої кампанії. Зараз партії потужно рекламують себе, “ідуть в народ”, тому про їхню політичну вагу можна буде говорити трохи пізніше. “Батьківщина” пройде у Верхов­ну Раду. Питання лише в тому, скільки “непримиренних” схилиться на її бік.

— Присутність учасників АТО у виборчих списках додає у рейтингах?

— Додає. В останні місяці істотно зросла довіра до армії, вона є вагомою, небагато відстає від рівня довіри до Церкви. Особливою підтримкою користуються ті політичні сили, які висунули представників Національної гвардії. Але є одне “але”: воїни-“АТОшники” присутні у різних списках, тож бали додаватимуться різним силам...

— Лідер Радикальної партії Олег Ляшко узяв до себе у список учасницю “Євробачення” Злату Огнєвич...

— Співаки під час цієї виборчої кампанії нічого партіям не “наспівають”.

— Той же Ляшко в останній момент розмістив під №5 сина командарма УПА Юрія Шухевича...

— Не думаю, що це серйозно посилить позиції “радикалів”. Можливо, трішки поліпшить справи цієї партії на заході краї­ни.

— “Опозиційний блок” має шанси пройти у Верховну Раду?

— Він веде грамотну виборчу кампанію. Натискає на ті “кнопки”, які треба натискати у нинішній, дещо невизначеній ситуації. Орієнтується на виборця, який розгубився. Інша річ, що всі у цій команді — “старі”, колишні, в яких виборець розчарувався. Нині Партія регіонів у Донецьку має рейтинг 4 відсотки. А “Опозиційний блок” є її послідовником...

— За 17 днів до дня голосування тенденція щодо ймовірних?“лауреатів” виборчих перегонів зберігається:?Порошенко, Тимошенко,?Гриценко, Яценюк, Ляшко?..

— Зараз іде процес розшарування отих 32% невизначених. Кому яка частина з них дістанеться — не спрогнозує точно ніхто. Поза сумнівом, побачимо у парламенті “Блок Петра Порошенка”. Однак, незважаючи на вагу цієї політичної сили, не думаю, що здобуде половину місць у Верховній Раді. Їй доведеться шукати союзників для майбутньої коаліції. Ляшко, звичайно, пройде, але не із фантастично високим,17-відсотковим результатом, який йому давали, скажімо, два місяці тому. Пройдуть партії Тимошенко і Яценюка. Пройде Гриценко, хоча насторожує, що активної кампанії, принаймні у Києві, він не веде. Можливо, робить ставку на регіони...

Судячи з того, як часто присутній на телебаченні Тігіпко, цілком може пробитися у сесійну залу його “Сильна Україна”. Щодо шансів комуністів є великі сумніви. Парламент восьмого скликання може залишитися без них.

Попри критику, яка останнім часом звучала на адресу “Свободи”, партія Тягнибока здатна вдруге пройти до законодавчого органу. Уточнила б: не “пройти”, а “проповзти” туди. Багато “Свобода” не отримає, про 10% відсотків, які мала на поперед­ніх виборах, може забути. На електоральному полі “Свободи” “пасеться” “Правий сектор”, який здатен відібрати у Тягнибока один відсоток. Від Тягнибока частина виборців може “перетекти” і до Ляшка, до інших партій...

— Виборчих сюрпризів цього разу можна сподіватися?

— Сенсацію своїм проходженням здатна створити “Самопоміч”.

— На мажоритарних округах, особливо на сході, балотується багато одіозних осіб. Вони зуміють продертися у “післямайданну” Верховну Раду?

— Не виключаю цього. Якщо плідно “попрацювали”, то не матимуть особливих проблем. Що говорити про схід, якщо у нашій столиці на останніх виборах до Київради пролізло у депутати багато скандальних персон. І це попри те, що ще недавно там стояв Майдан...