В Україні нарешті дозріли до НАТО

У найближчий день-два народні депутати, що зберуться на осінню сесію, розглянуть внесений урядом як невідкладний законопроект, який передбачає скасування позаблокового статусу України (був затверджений у січні 2011 р., за часів Януковича) і подальший вступ до НАТО. Документ розробили у Кабміні відповідно до рішення екстреного засідання Ради національної безпеки і оборони у минулий четвер, де обговорювали шляхи протидії віроломному вторгненню на нашу територію російських військ і захист територіальної цілісності України загалом. Є надія, що напередодні виборів, коли навіть підленьким душам з мандатом у кишені хочеться виглядати патріотами, потрібна кількість “натовських” голосів знайдеться...

У ??законопроекті наголошується, що Україна має інтегруватися в європейський політичний, економічний, правовий та євроатлантичний безпековий простір — з метою набуття членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Згідно з документом, не допускається спілка України з іншими міжнародними, міждержавними утвореннями, які суперечать нашій євроінтеграції. За словами прем’єра Арсенія Яценюка, після прийняття цього закону Україні буде заборонено членство у Митному, Євразійському “та в інших різного роду так званих союзах, які, по суті своїй, є нічим іншим, як Радянським Союзом імені Російської Федерації». Своєю чергою, міністр внутрішніх справ Арсеній Аваков заявив: “Якщо парламент схвалить цей законопроект, то буде відкрито шлях в НATO. І це дуже правильно! Тільки безумці у поточній ситуації можуть заперечувати проти такого кроку!”.

Не виключено, що рішення української влади попроситися під парасольку найбільшої (об’єднує 28 держав) системи колективної безпеки стимулювали і відверто войовничі заяви з Москви. А саме слова Миколи Кордюжі, генерального секретаря ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку, в яку входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан). Російський генерал сказав, що “миротворчі сили” організації можуть бути застосовані і за межами країн-учасниць, у тому числі, в Україні...

Соціологічні дослідження показують, що за останні кілька місяців в Україні різко зросла кількість прихильників вступу до Північноатлантичного альянсу. Якщо у 2012 році на підтримку цієї ідеї висловлювалися трохи більше 10% українців, то у середині червня 2014 р. цю ідею підтримували 45% опитаних співвітчизників. А на початку серпня, з активізацією російської агресії, показник євроатлантистів перевищив 54%!

На минулому тижні уряд схвалив річну програму “Україна — НАТО”. Відбулися переговори українського керівництва з очільниками Альянсу про надання нам допомоги. Конкретизують її під час саміту НАТО, який відбудеться 4-5 вересня у столиці Уельсу Кардіффі (сюди запросили і президента петра Порошенка). На цю тему буде і розмова з президентом США Бараком Обамою, який через кілька днів прилетить в Європу, а 18 вересня зустрінеться з нашим президентом у Вашингтоні.

Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен уже обмовився, що одним з варіантів співпраці з Україною буде створення трастового фонду, завдання якого — допомогти у модернізації української армії. З цього фонду фінансуватимуть конкретні ініціативи у сфері логістики, командування і оперативного управління, кібербезпеки, а також допомоги українським військовим, в тому числі пораненим. За словами Расмуссена, кілька країн вже оголосили, що готові зробити свої внески у цей фонд. Також окремі держави, члени НАТО, готові допомогти Києву зброєю (Хорватія уже заявила про передачу нам 14 військових вертольотів).

Щоб пришвидшити вступ до Альянсу, лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко виступила за те, щоб одночасно з достроковими виборами до парламенту 26 жовтня провести референдум щодо НАТО. Збори ініціативної групи, на які запросили представників ЦВК, відбудуться 5 вересня. Якщо не трапиться якихось оргзаминок, розпочнеться збір підписів для проведення цього опитування (їх треба зібрати 3 млн. щонайменше у 18 областях).

З початком осені Порошенко сподівається на мир

(Закінчення. Поч. на 1-й стор.).

Порошенко обмовився про деякі зміни у своєму мирному плані щодо Донбасу, очевидно, про якісь поступки, компроміс, але про що йдеться, не уточнив. За словами глави держави, підсумки роботи у Брюсселі вселяють надію на те, що “цього тижня буде продемонстровано реальний прогрес у переговорах з досягнення миру...”.

Обнадійливих новин чекають вже сьогодні, у понеділок, 1 вересня, з Мінська. Там за участі представника ОБСЄ, екс-президента України Леоніда Кучми, посла Росії в Україні Михайла Зурабова розпочнуться тристоронні переговори із врегулювання ситуації на сході України. Сторони мають домовитися про спільне припинення вогню у районі бойових дій, відновлення Україною контролю над своєю ділянкою кордону і негайне припинення постачання через нього потоку російської зброї, техніки, військового персоналу. Йтиметься також про звільнення українських заручників і ув’язнених, яких незаконно утримують, зокрема, на території Росії, відновлення роботи моніторингової місії ОБСЄ, безперешкодний доступ міжнародних експертів до місця падіння збитого сепаратистами малайзійського літака.

Якщо на цих переговорах Москва не скористається наданим шансом зробити крок назад і продовжуватиме нагнітати ситуацію на Донбасі, Євросоюз готовий застосувати третій пакет санкцій щодо неї. Його розробку мають завершити протягом тижня. Обмежувальні заходи стосуватимуться, зокрема, будь-якої особи чи організації, які взаємодіють із сепаратистськими угрупованнями...

У підсумковому документі саміту ЄС його учасники висловили “надзвичайне занепокоєння” інтенсивністю боїв на сході України, осудили збільшення потоку бойовиків і зброї з території Росії. Наголосили на необхідності імплементації мирного плану, який запропонував Петро Порошенко. Європейська рада закликала Росію негайно вивести всі військові сили і засоби з України. Наголосила на необхідності пошуку стійкого політичного врегулювання, яке ґрунтувалося б на повазі до суверенітету, територіальної цілісності, єдності, а також незалежності України. В ЄС привітали переговори щодо пошуку компромісу в енергетичних питаннях, виступили проти зловживань при наданні гуманітарної допомоги у районі конфлікту, зазначивши, що пріоритетна роль у цьому питанні — за Україною.

Порошенко висловив задоволення консолідованим підходом на саміті Євросоюзу щодо України. Однак позиція не всіх його країн-членів була одностайною. Чехія, Словаччина, Угорщина, Кіпр заявили, що виступають проти нових санкцій щодо Росії — мовляв, ці обмеження є “контрпродуктивними”, шкодять їхнім національним інтересам... Ця відмова не стала сюрпризом. Деякі з країн-відмовників перебувають у сильній економічній залежності від Кремля, а деякі непогано живуть з його офшорних капіталів. Тож не випадає бити горщики з Путіним. Через обструкцію цього квартету рішення ЄС про нові санкції щодо Росії (а його повинні приймати консенсусом) відклали на тиждень...

Із Брюсселя президент привіз звістку про виділення Україні додаткового мільярда євро від ЄС. А також домовленість про військово-технічну допомогу нашій армії, що серйозно підвищить боєздатність Збройних сил. Напередодні Порошенко закликав західних партнерів допомогти війську сучасним оснащенням. І, судячи з усього, Україна отримає його. За словами президента, левова частка цієї допомоги — “нелетальна зброя найвищої якості і найсучасніших зразків, які виробляють в ЄС”. Очевидно, йдеться насамперед про предмети індивідуального захисту і електронні засоби розвідки, в яких наші бійці відчувають гостру потребу на передовій.

Петро Порошенко пролив світло і щодо долі підписаної у червні Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. За словами президента, Верховна Рада ратифікує її в один день із Європарламентом.

Коментар для “ВЗ”

Олександр ПАЛІЙ,

політолог

Мирний план Порошенка був побудований на основі Женевських домовленостей від 17 квітня. Вони передбачали роззброєння незаконних формувань і виведення їх із захоплених адмінприміщень. Наша брюссельська поступка, досягнута за посередництва Німеччини, можливо, полягає в тому, щоб для початку перекрити українсько-російський кордон від проникнення зброї, техніки, живої сили і оголосити перемир’я. А вже потім говорити про все інше...

Не виключаю, що предметом переговорів з Росією щодо врегулювання ситуації на Донбасі може стати питання економічної співпраці з Кримом, який перебуває у складному становищі. На якихось вигідних умовах ми могли би постачати туди прісну воду, електрику, продукти...

Але, думаю, росіяни копають глибше — хочуть легітимізувати сепаратистські утворення, зробити їх суб’єктами політичного процесу. На це натякнув Путін у недільному інтерв’ю одному з російських телеканалів, закликавши українську владу до перемовин із “ополченцями” про “державність” зайнятих ними територій...