Соковиті суниці воїна
Ігор Мартинюк зі села Устя-Зелене Монастириської ТГ Тернопільської області свого часу закінчив Івано-Франківський фінансовий коледж, а згодом — Львівську комерційну академію. Одержавши диплом, він спочатку трудився у сфері виробництва та монтажу металопластикових вікон і дверей у Івано-Франківську, а відтак відкрив там власний магазин-салон
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/512798/sunytsia.jpg)
Але надалі переважила любов до землі, на якій почав працювати з мамою Валентиною. 2016 року молодий чоловік отримав ділянку, котру впродовж десятиліття ніхто не обробляв. Поле заросло очеретом, чагарниками та вербами.
Сім'я взялася її облагороджувати: викорчовували дерева, вивозили причепи сміття. Так щороку вдавалося доводили до ладу по невеликому клаптику, який використовували для висаджування ягідників. Спочатку вирощували малину, а потім перейшли на суницю.
Спершу бракувало знань, агрономічного досвіду. Але пощастило з учителями. Великий багаж інформації удалося почерпнути від фахівців Уманського розсадника «Ягідна колекція», де купують репродуктивний матеріал. Підтримують ґазди зв’язок і зі збаразьким фермером Борисом Карабановим. Чимало корисного дізналися під час відвідин фермерського господарства Миколи Стецьківа «ФайнаBerry» (Львівщина). Ну і, звісно, навчалися на своїх помилках.
Таким чином удалося опанувати технологію вирощування. Хоч, як самі зізнаються, цей процес нескінченний, бо наука щороку пропонує щось нове. Приміром, якщо раніше застосовувалося агроволокно, то тепер — плівка, а ручні процеси замінюють механізованими.
Суттєві корективи в життя внесла війна. Пан Ігор уже два роки на фронті, тож рідко навідується додому — здебільшого дає підказки телефоном. А в селі справу продовжують дружина Діана разом зі свекрухою.
Робота ця непроста. Насамперед слід правильно підготувати поле, враховуючи сівозміну. Завжди розплановують його так, аби замість викорчуваних на одному місці трирічних кущиків висадити на іншому — однолітні. Також обов’язково проводять аналіз ґрунту та води (бо погані більше нашкодять, ніж принесуть користі). Розсаду використовують лише якісну — із сертифікованих господарств.
Важливий фактор в агросекторі - погодні умови. Нерідко насадження підтоплювало, подекуди частина підмерзала. А торік у пік достигання затяжні дощі забрали близько половини врожаю. Неабияк дошкуляють шпаки та інше дике птаство, скльовуючи дозрілі плоди. Ризиків справді чимало.
Мартинюки наголошують на ще одному моменті: «Ми вирішили отримувати здорові та безпечні ягоди, тому підібрали відповідну систему догляду. Хоча за такого методу врожайність менша, а собівартість — вища».
Вони визначилися зі сортами, надавши перевагу десертним перед технічними. Бо плоди останніх більш транспортабельні, але не такі солодкі та ароматні.
Нині на площі ентузіастів ростуть ранні, середньоранні та пізні суниці. Урожаять із останньої декади травня до кінця червня. Причому, частину ягід збирають для себе самі покупці, які приїжджають на поле. Вони беруть свіжу продукцію безпосередньо з кущів.