Заборонять аборти – і нас знову буде 52 мільйони?

Депутати від фракції “Свобода” зареєстрували у Верховній Раді законопроект про заборону штучного переривання вагітності. Медиків за проведення абортів пропонують позбавляти волі терміном від 3 до 7 років. За пропаганду або заклик зробити аборт передбачається штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (це — від 850 до 1700 гривень). У пояснювальній записці до законопроекту автори посилаються на дані ООН, згідно з якими Україна за кількістю проведених абортів лідирує у Європі. З 1000 вагітностей в Україні переривають 15.

Якщо законопроект ухвалять, офіційно зробити аборт можна буде лише у трьох випадках: якщо жінка стала жертвою зґвалтування (це треба буде довести у судовому порядку); якщо вагітність загрожує життю вагітної; якщо плід має патології, несумісні з життям.

Автори переконані: заборона абортів позитивно вплине на демографічну ситуацію у країні. «У більшості областей смертність перевищує народжуваність втричі. За останні 20 років кількість населення України скоротилася на 5 млн. осіб (з 52 млн. до 47 млн.). Якщо така демографічна динаміка зберігатиметься й надалі, то через кілька років народ України буде складатися переважно з іммігрантів — вихідців з Азії», — пояснюють свою позицію свободівці.

Минулого року схожий законопроект, висунутий депутатом від БЮТ Андрієм Шкілем, зазнав фіаско, хоча у ньому були прописані більш м’які умови — переривати вагітність дозволялося жінкам, хворим на туберкульоз, діабет, гепатит, рак, важкі захворювання легень, печінки, нирок, серця та судин; особам, яким ще не виповнилося 16 років; жінкам, які перебувають у місцях позбавлення волі; які виховують п’ятеро і більше дітей; якщо виховують одну дитину, але вона — неповносправна; у випадку смерті чоловіка (основного годувальника сім’ї). Проти цієї законодавчої заборони виступила Українська православна церква (Московського патріархату). “Заборона абортів не принесе бажаних результатів. Боротися з цим злом необхідно словом та серцем”, — сказав тоді глава УПЦ МП митрополит Володимир.

Експерти б’ють на сполох — кількість абортів не вдасться зменшити, їх робитимуть у кустарних умовах. Наводять приклад Радянського Союзу, де у 1936 році аборти також потрапили під заборону. Результат — смертність жінок різко зросла. Жінки продовжували штучно переривати вагітність, тільки робили це де прийдеться і не питали, чи має “ескулап” хоч якусь освіту, не кажучи вже про медичну. Сиріт у ці роки побільшало (заборона діяла до 1955 року). Як і випадків дітовбивства. Абортів стали робити більше, і ця тенденція зберігалася до 1964 року (тобто ще дев’ять років після того, як заборона була знята).

“Це як з “сухим законом” — алкоголь потрапив під заборону, але пияків від того не поменшало. Людина сама мусить прийняти таке рішення — зберегти життя ненародженій дитині. Жоден закон її до цього не змусить. Зараз аборти роблять у лікарнях, де є певні умови, певна гарантія, люди, які будуть відповідати за наслідки. Якщо аборти заборонять, їх робитимуть підпільно, але робитимуть! — переконана голова західноукраїнського центру “Жіночі перспективи” Любов Максимович. — Результат — більше жінок помиратиме, більше стане безплідними. До чоловіка ні у кого запитань не виникає, хоча він також причетний до цього, і дитина — його. Обоє повинні нести відповідальність”.

Голова “Асоціації свідомого батьківства” Лариса Чепрасова називає цей законопроект “дискримінацією жінок”. “Щоб зменшити кількість абортів, треба вести просвітницьку роботу — дітей у школі навчати правил безпечної сексуальної поведінки, забезпечити доступ до протизаплідних засобів”, — каже Лариса Чепрасова.

“Навіть якщо не брати до уваги психо-емоційний стан жінки, яка зробила аборт, штучне переривання вагітності тягне за собою серйозні наслідки — запальні процеси, безпліддя, перинатальні втрати і самовільні викидні при наступних вагітностях. Але повна заборона — це також не вихід. Якщо жінка вирішила, що ця дитина — небажана, можливі ризики, які несе кримінальний аборт, її не зупинять. Треба налагодити службу планування сім’ї, яка працюватиме над тим, щоб пари навчилися запобігати незапланованій вагітності, а не думали, як її перервати”, — вважає д. м. н., професор, завідувач кафедри акушерства, гінекології і перинатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького Віра Пирогова.

“Зараз також проводяться кримінальні аборти, але про це ніхто не говорить. Жінок у лікарнях скеровують за адресою: “Сходіть на таку-то вулицю. Там живе лікарка. Вона на пенсії, але аборт вам зробить. І візьме небагато”. Кажемо, що африканські країни — відсталі. Але і в Конго, і в Уганді, і у Нігерії аборти — поза законом. Життя зароджується у момент зачаття. Байдуже, коли держава вирішить його зареєструвати. Основна мета держави — забезпечення суспільного блага, захист інтересів громадян. Якщо держава переслідує інші цілі, то вона заслуговує на те, щоб її стерли з лиця Землі, — переконаний голова громадської організації “Рух за життя”, доктор філософії, науковий працівник Інституту родини та подружнього життя Українського католицького університету Петро Гусак. — Аборти були заборонені і переслідувалися як кримінальний злочин ще у дохристиянські часи. Першими у модерній історії наважилися на дітовбивство у Радянській Росії (у 1920 році). А потім почалася сексуальна революція, яка (і це — історичний факт) фінансувалася за кошти комуністичного Китаю, ленінсько-марксистської Росії та певних фінансових кіл США, які мали лівацьку політичну орієнтацію. Люди почали займатися сексом будь-де і будь з ким. Діти трактувалися як побічний продукт вільної сексуальної поведінки. Пересадити десятки тисяч лікарів не могли. Тому аборти вирішили легалізувати. Жінки кажуть, що заборона абортів порушує їхні права. Але ж половина абортованих ембріонів — жіночої статі! В Індії, Китаї дітей абортують за статевою ознакою: хлопчики приносять щастя, достаток, тому їх залишають; поява дівчинки у сім’ї віщує лихо — тому їх позбуваються. Чому ніхто не хоче захищати права цих ненароджених жінок? Живі ведуть нечесну гру з ненародженими, бо ті не можуть вступитися за себе. Але ж і живі могли не з’явитися на світ, якби їхні батьки вирішили зробити аборт”.

“У Польщі з часів Леха Валенси аборти — під забороною. До цього часу у Польщі щороку переривалося близько 600 тис. вагітностей. Тепер (це якщо брати до уваги “аборт-тури” у Білорусію, Литву та Україну) — не більше 14 тис. Далеко не кожна жінка піде на конфлікт із законом. Заборона — один зі стримуючих факторів”, — каже Петро Гусак. І додає, що заборонив би переривати вагітність усім жінкам без винятку: “Лікар рятує життя матері. Чому ж не хоче рятувати життя дитині? Завжди є шанс, що виживуть обоє. А жертви зґвалтувань і так травмовані. Навіщо травмувати їх ще й абортом, який має важчі наслідки, ніж зґвалтування?”.