Крим атакують… лисиці

Заступник голови так званого держкомітету ветеринарії Криму Анастасія Лісовська-Чудинович на пресконференції в пресцентрі РІА Новини-Крим сказала: «Знаєте, чому це відбувається? Тому що на вулицях поменшало собак…»

Це не найприємніший ефект відлову бродячих тварин. Лисиці заходять туди, де раніше жили собаки, які б ніколи не пустили на свою територію сторонніх, упевнена чиновниця.

Кримські ЗМІ неодноразово повідомляли про зустрічі городян із дикими звірами. Цих випадків багато. Стали фактами влаштування сімейства лисиць практично на території загальноосвітньої школи в Сімферополі, кілька років тому парочка тварин уподобала ботанічний сад університету, а у Севастополі цього року лисиця вкусила робітника у Варнаутській долині. А, як писав ForPost, мешканець селища Новий Свєт під Судаком не тільки регулярно підгодовує місцевий виводок лисиць, а й вакцинує їх, щоб тварини не загрожували туристам

Тим часом нові мешканці міських просторів становлять не меншу загрозу, ніж бродячі собаки, чисельність яких влада намагається скоротити. «Лисиця вкрай небезпечна, бо це дика тварина, яка до того ж є природним середовищем сказу на території Криму. Це захворювання часто передається лисицями не тільки людині чи іншим тваринам, а й своєму потомству», наголосила Анастасія Лісовська-Чудинович.

Серед заходів, які б вплинути на зменшення популяції «міських» лисиць, ветеринар називає правильне поводження з бездомними собаками за поширеним методом: відлов — стерилізація — вакцинація — повернення в попереднє середовище. На її думку, повертати стерилізованих собак назад на вулиці краще, ніж знищувати чи утримувати їх у притулках.

Як вважають вчені, приміську зону в Криму можна назвати сприятливою екологічною нішею і для собак, і для лисиць, прокоментував кримським журналістам професор кафедри екології та зоології Кримського університету Сергій Іванов. «Справа в тому, що чисельність лисиць у Криму зараз не регулюється, тоді як раніше на них полювали, тож їх дедалі стає більше. Звичайно, вони шукають собі нові території для проживання, наприклад, передмістя населених пунктів. Таким чином, якщо собак стає менше, там з’являються лисиці», — розповів зоолог.

За його словами, це нормальне природне явище. При цьому більшість лисиць таки побоюються людини і вкотре не йдуть з нею на контакт. Хоча необхідно пам’ятати, що якщо лисиця втратила страх перед людиною, то це підвищує ризик нападу і передачі збудника сказу. Втім, єдиного виходу із ситуації, на думку вченого, немає — надто багато факторів впливає на ситуацію.

За його спостереженням, метод відлову, вакцинації і повернення в попереднє середовище — дієве рішення, але міська популяція дворняг при цьому не скорочується, як очікувалося б, тому що постійно поповнюється новими нещасними тваринами, яких викидають на вулицю недбалі власники. Можливим шляхом вирішення проблеми могла б послужити обов’язкова реєстрація і посилення вимог до господарів домашніх вихованців, але ні на федеральному, ні на регіональному рівнях в росії це не узаконено.

«При цьому здорові особини лисиць більш прийнятні як жителі міста ніж собаки: вони не нападають на людей і не утворюють зграй», — зазначив Сергій Іванов.