Перший Конгрес корінних народів України: хроніка, роздуми, висновки…

«Його особливістю стало те, — написав у своєму акаунті в Фейсбук Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, — що вся підготовка та проведення заходу були здійснені самими корінними народами за підтримки Української держави в особі Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. До організації конгресу також долучилися Представництво Президента України в АРК, Меджліс кримськотатарського народу, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Спілка караїмів України та представники кримчаків. Чітко вибудований порядок денний, ретельно продумані теми панельних дискусій, що охопили найактуальніші питання розвитку та захисту прав корінних народів України, участь у роботі Конгресу державних діячів та народних депутатів України, представників міжнародних організацій та інституцій, відомих у світі лідерів корінних народів, членів Меджлісу кримськотатарського народу, активістів громадських організацій корінних народів, експертів і науковців — усе це визначило високий рівень заходу. Впевнений, що попереду ще буде чимало ґрунтовних оцінок і глибоких роздумів щодо його значення та результатів».

У межах Конгресу відбулися 5 панельних дискусій, під час яких обговорили ключові теми, які стосуються корінних народів України. Зокрема, участь корінних народів у захисті суверенітету та територіальної цілісності України та на міжнародній арені, загрози їм в умовах російської збройної агресії, збереження культурної спадщини. Окрему увагу приділили обговоренню Закону України «Про корінні народи України», ухваленого у 2021 році.

Відкрив Конгрес лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він зазначив, що корінним народам України вже варто готуватися до процесу деокупації, формувати механізми перехідного правосуддя, відбудови, повернення депортованих родин. Окремо він наголосив на захисті майнових прав і підтримки корінних народів у перехідний період, оскільки для корінних народів важливо бути повноправними суб'єктами державної політики після її завершення.

«Повернення півострова під контроль України вимагатиме оперативних і юридично точних рішень, які відновлять українське законодавство на всій території Криму, гарантуватимуть політичні, культурні і релігійні права корінних народів, справедливу оцінку дій окупаційної влади та відновлення комітетів українського народу й інституцій національного самоврядування», — сказав Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарського народу, народний депутат України.

Також на відкритті виступив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин Крістоф Камп, Голова Ради громадських об'єднань національних меншин (спільнот) України Тігран Хачатрян та голова громадської організації «Рада національних спільнот України» Ашот Аванесян.

Окремо до присутніх у залі звернулася Постійна Представниця Президента України в АРК Ольга Куришко. Вона наголосила, що захист прав корінних народів України є одним із ключових напрямів роботи влади в умовах масштабних викликів для країни та триваючої агресії. «Всі у світі сьогодні захоплюються стійкістю і хоробрістю України, а також можливістю розвитку. У таких складних умовах проведення Конгресу корінних народів є нашим спільним величезним успіхом».

Загрози корінним народам

Ця проблема, як головна, обговорювалась на першій панельній дискусії «Загрози корінним народам України у контексті російської збройної агресії», участь у якій взяли представники корінних народів та державні службовці, організатори міжнаціональної роботи в країні.

Рефат Чубаров у своєму виступі наголосив, що корінним народам загрожує знищення, адже після 2014 року їхня рідна земля знаходиться під російською окупацією. Він зазначив, що політика росії спрямована на витіснення усіх, хто не підкоряється окупаційній адміністрації.

«Зараз росія знищує корінні народи багатьма шляхами — це політичні репресії, мовні утиски, переселення росіян на заміну депортованим жителям Криму, переслідування, ув’язнення та тортури», — зазначив Рефат Чубаров.

Окрему увагу на панелі приділили кримчакам, чия чисельність у Криму через окупацію скоротилася до трохи більше ніж 200 осіб, що створює ризик розриву зв’язку між поколіннями. Учасники наголосили на системному порушенні прав корінних народів з боку рф з 2014 року та зусиллях України у співпраці з ОБСЄ, Радою Європи та ООН для їхнього захисту.

Після завершення дискусії також відбулося урочисте нагородження військовослужбовців та волонтерів, кримських татар Усеіна Бекірова, Едема Баснаєва, Еміне Емерсалієвої та Снавера Сейтхалілєва відзнакою Президента України «За оборону України».

Друга панельна дискусія була присвячена темі «Кримські татари, караїми та кримчаки — на захисті України». До неї долучився керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко, член громадської організації «Спілка караїмів України» і військовослужбовець Андрій Олєйников (Кефелі), начальник штабу-заступник командира 34-ї окремої бригади берегової оборони Алім Керімов та активіст кримчацького народу України, військовослужбовець Петро Кошуков.

Спікери наголосили, що повернення Криму — це єдиний шанс для корінних народів відновити свої громади, вільно зберігати культуру, мову та традиції, а також притягнути до відповідальності винних у злочинах на окупованій території. Окремо було порушено тему вербування росією громадян України та представників малих народів рф, що є давньою імперською практикою їхнього знищення.

«Відсоток жителів московської і ленінградської областей найнижчий. Цією війною путін знищує малі народи, які мають потенціал до самовизначення, незалежності, боротьби за свою незалежність — це стандартна російська практика, починаючи з російської імперії, радянського союзу», — зазначив Богдан Охріменко.

Закон України «Про корінні народи України»

В обговоренні закону «Про корінні народи України», який є запорукою реалізації прав корінних народів України долучилися народна депутатка України Таміла Ташева, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг, голова Циркумполярної ради інуїтів і членкиня Експертного механізму ООН з прав корінних народів Далі Самбо Дороу, Президент Української асоціації міжнародного права Ольга Буткевич, заступник голови Міжнародної громадської організації «Фонд дослідження та підтримки корінних народів Криму» Вячеслав Ломброзо.

Вони наголосили, що стан реалізації закону потребує значно більше заходів, зокрема є потреба в ухваленні додаткових актів та окремого закону про статус кримськотатарського народу. Значно більшої уваги потребує розвиток кримськотатарської мови й культури, робота відповідних державних інституцій та дієвість міжнародної експертної підтримки.

«Сьогодні, коли Крим окупований, а більшість політичних в’язнів — корінний кримськотатарський народ, Україна має застосовувати додаткові механізми захисту», — зазначила Ольга Куришко.

Ольга Буткевич також акцентувала увагу на важливості міжнародного визнання депортації 1944 року як геноциду кримськотатарського народу та на ініціативі України пропонувати нові міжнародно-правові механізми, враховуючи власний досвід війни та зафіксовані порушення міжнародного права.

На панелі «Голос корінних народів України у світі: від локальної боротьби до глобального визнання» поділися своїми думками радниця з питань корінних народів Інституту Миру США Біналакшмі Непрам, представник клану Ведмедів племені Мохок на території Канаваке Кеннет Дір, член Постійного форуму ООН з питань корінних народів від України Сулейман Мамутов, членкиня Консультативної Ради з питань корінних народів України Світлана Саітова (Бараш) та інші аналітики.

Спікери наголосили на важливості посилення світової видимості корінних народів та необхідності постійного міжнародного зв’язку між ними. Також під час дискусії акцентували на необхідності протидіяти російській пропаганді, а також зазначили, що першочерговим завданням залишається відновлення міжнародних зв’язків та безперервне інформування світової спільноти про справжні проблеми корінних народів.

«Попри те, що Меджліс кримськотатарського народу вже багато років бере участь у міжнародних процесах, ресурси пропаганди росії залишаються значно більшими, тому нам досі доводиться пояснювати закордонним дипломатам питання корінних народів», — зазначив Сулейман Мамутов.

Учасники конгресу також велику увагу приділили темі про матеріальну та нематеріальну культурну спадщини корінних народів України та викликам збереження їх в умовах російської агресії.

Свої думки виклали завідувачка сектору нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури України Анастасія Козяр, голова громадської організації «Спілка караїмів України» Олена Арабаджи, перша заступниця керівника громадської організації «Кримський інститут стратегічних досліджень» Ельміра Аблялімова-Чийгоз та інші учасники.

Спікери нагадали, що росія століттями цілеспрямовано нищила ідентичність Криму через фізичне руйнування культурної спадщини та індоктринацію освіти. Тож системна фіксація цих злочинів та затвердження елементів нематеріальної спадщини є ключем до збереження суб'єктності та тяглості історії.

«Знищення культури — це не тільки втрата будівель. Це призводить до втрат пам’яті, втрат спадкоємності, втрати тяглості — до стирання сенсів, голосів і досвідів, без яких народ позбавляють опори й майбутнього», — наголосила Ельміра Чийгоз.

Конгрес корінних народів України прийняв резолюцію, яка охоплює національний та міжнародний рівні. Зокрема, на національному рівні корінні народи домагатимуться повноцінного впровадження Закону України «Про корінні народи України», офіційного визнання статусу їхніх представницьких органів, наприклад, Меджлісу, розробки та впровадження національної стратегії сталого розвитку корінних народів України тощо.

Тоді як на міжнародному рівні корінні народи України прагнуть отримати всебічну підтримку у забезпеченні своїх прав під час російсько-української війни і регулярно перевіряти, як ці права дотримуються. Крім того, у резолюції корінні народи України закликають ООН та ОБСЄ розробити спеціальні плани дій та гуманітарного реагування, а також створити спільні міжнародні програми гуманітарної, культурної та економічної підтримки корінних народів України.

Після оголошення резолюції лідери корінних народів України привітали один одного та обмінялися подарунками, серед яких були вироби народних майстрів, зокрема — кримськотатарського кераміста Рустема Скибіна, молитовники, а також кришталеві суботні свічки, які традиційно запалюють жінки з Криму у пʼятницю перед заходом сонця.

Підготовлено за матеріалами Постійного Представництва Президента України в АРК