На фронті за Україну проливають кров, а у тилу її знекровлюють корупціонери…

У цей драматичний час, коли Україна, щоб вистояти у важкій війні з агресором, звертається до світу по військову, матеріальну, фінансову допомогу, величезну свиню керівництву країни, усім нам, підсунули високі функціонери влади. Виявилися причетними до того, що неприйнятно у цивілізованому загалі. До того, що найбільше жахає наших симпатиків, ділових партнерів, друзів, і водночас зловтішає ворогів — занапастили себе корупційними діями, неетичними вчинками, на які відповідальні громадяни відважитися не можуть. Що це, як не дискредитація держави, плювок в очі тим, хто, не шкодуючи життя, боронить її?

«Відкати» на 280 мільйонів

На хабарі викрили топ-чиновника — уже колишнього заступника мі­ністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозин­ського. Згідно із повідомленням НАБУ, детективи затримали його під час отримання 400 тисяч доларів неправомірної вигоди (хоча адвокат цей факт заперечує). Якщо вірити офіційним джерелам, «відкат» пан Лозинський отримав за те, що сприяв укладанню угод на закупівлю обладнання та техніки за завищеними цінами.

Знову ж таки йдеться про незаконні операції з державними кошта­ми. Влітку цього року уряд виділив 1 млрд 680 млн грн, щоб придба­ти за них пересувні котельні, дизель-генератори, системи очищення води, насосні станції - вони мали бути скеровані туди, де внаслідок ворожих атак склалась критична ситуація із проживанням людей, за­безпеченням їх водою, світлом, теплом.

Та ба! — на людській біді дехто вирі­шив нагріти руки. Постачальники, з яки­ми було укладено угоди на постачання згаданого обладнання, значно завищу­вали вартість своїх послуг. А різницю між цією і реальною ціною (називають суму 280 млн грн) мали віддати тому, хто за­безпечив їм перемогу на тендерах. Осо­бою, яка до цього причетна, правоохо­ронці називають саме Лозинського.

Звинуваченого у корупції ексзаступ­ника міністра по кар'єрній драбині актив­но просував нинішній керівник Кабміну Денис Шмигаль. Ще коли 2013 року пан прем'єр працював директором депар­таменту економічного розвитку Львів­ської ОДА, начальником управління ін­вестицій призначив саме Лозинського. Згодом, коли Шмигаль перебрався на роботу у Київ, став віцепрем'єром і міні­стром розвитку громад та територій, то своїм заступником призначив знову Ло­зинського.

Головний редактор видання «Цензор. Нет» Юрій Бутусов пише: «Навряд чи Ло­зинський обговорював би хабарі без ві­дома самого Шмигаля. Бо саме прем'єр-міністр контролює розподіл коштів по цій урядовій програмі та затверджує видат­ки. Подивимось на докази НАБУ та САП у суді, але очевидно, що саме прем'єр має відповідати у справі».

Одне яйце за ціною двох?

Громом серед ясного неба стало журналістське розслідування «Дзерка­ла тижня» про те, що у Міністерстві обо­рони України продукти харчування для Збройних сил начебто закуповують у кілька разів дорожче, ніж коштують вони у столичних крамницях. Як випливає із порівняльної таблиці, яку опублікував Центр протидії корупції, посилаючись на підписані угоди, кілограм картоплі у МО купували по 22 грн, тоді як її роздріб­на ціна у «Сільпо» сягала 8 грн. Капус­ту військові заготівельники брали по 30 грн — а у магазині коштувала 12 грн. За червоний буряк платили 25 грн, хоча на прилавку його у той час можна було при­дбати за 11 грн. За кілограм охолодже­ного курячого стегна віддавали 120 грн, а його можна було купити по 80 грн. Коли на лотках свіжі огірки відпускали по 60 грн, для воїнів їх брали по 100 грн. Най­більша дивина з яйцями. Якщо у мага­зині їх відпускали по 7 грн за штуку, то на армійські кухні вони, згідно з укладе­ними МО контрактами, надходили по… 17 гривень.

За приблизними підрахунками, вна­слідок укладених угод про закупівлю хар­чів для військових за завищеними цінами спритники могли покласти у свою кише­ню до 4 млрд гривень…

Журналісти, що оприлюднили цю ін­формацію, кажуть про ознаки змови між клерками Міноборони і постачальника­ми, про злочинну схему дерибану бю­джетних коштів. Оприлюднену у пресі, а також здобуту власними силами інфор­мацію у межах відкритого криміналь­ного провадження досліджують у На­ціональному антикорупційному бюро, Спеціалізованій антикорупційній проку­ратурі. Там перевіряють закупівлі на понад 13 млрд грн. Попередня кваліфікація правопорушення — «привласнення, роз­трата майна або заволодіння ним шля­хом зловживання службовим станови­щем» (ст. 191 Кримінального кодексу). Якщо вину високопосадовців доведуть у суді, їм загрожує від 7 до 12 років по­збавлення волі з конфіскацією майна.

Звинувачення у корупції міністр обо­рони Олексій Рєзніков (відомий у ми­нулому адвокат) категорично відкидає - каже, має «нульову толерантність» до неї. Хоча у випадку із «золотими» яйцями визнав технічну помилку, твердить про маніпуляційність висунутих звинувачень, спробу підірвати довіру до МО у напере­додні ухвалених Заходом доленосних рі­шеннях про всебічну підтримку Києва. Водночас глава оборонного відомства запевнив, що його структура відкрита перед правоохоронцями, що готова до парламентської перевірки. Рєзніков уже побував на засіданні профільного комі­тету Верховної Ради, де, за інформацією ЗМІ, надав відповідні документи.

Таємний маєток депутата для співмешканки

Ще один факт корупції стосується за­ступника голови парламентської фрак­ції «Слуга народу» Павла Халімона. Поки рядові громадяни віддають чи не останні свої заощадження на дрони, рації, аму­ніцію, їжу для фронтовиків, представник президентської партії тишком-нишком за десяток мільйонів гривень купує собі маєток в елітному районі столиці, офор­мивши його на співмешканку.

Через те, що депутати на час військо­вого стану звільнили себе від деклару­вання, Халімон ніде не засвічує свого придбання, а відтак не пояснює, звідки взяв гроші на коштовну покупку.

Два роки тому його співмешканка придбала 80 гектарів землі у Чернігів­ській області. Журналісти «Української правди» кажуть, що в цих угодах чітко простежується «тінь Халімона», який, на­гадаємо, є ще й заступником голови пар­ламентського комітету з питань аграрної та земельної політики.

До депутата з правлячої коаліції пре­са і антикорупційні активісти увагу вияв­ляють не вперше. Восени 2020 року жур­налісти програми «Схеми» розповідали про аудіозаписи, на яких чути, як Халі­мон пропонує чернігівському аграрію ви­рішення його проблем в обмін на 40 млн грн «подяки». На записах звучить така фраза: «30 зараз і 10 — після збирання ку­курудзи, а потім 50/50, якщо хочеш далі працювати». НАБУ просило тодішнього генпрокурора Ірину Венедіктову відкри­ти кримінальне провадження проти Пав­ла Халімона — однак ексочільниця ГПУ заблокувала це розслідування.

Свіжа історія з особняком на Печер­ську набула такого резонансу, що керів­ництво «Слуги народу» вирішило зреагувати. Халімона звільнили з посади заступника голови фракції і керівника чернігівського обласного осередку «СН». Голова фракції Давид Арахамія заявив, що вчинок Халімона «суперечить на­шим цінностям і нашому баченню того, чим під час війни має займатися народ­ний депутат». І закликав правоохорон­ців дати юридичну оцінку подіям довко­ла Халімона.

Варто діяти на випередження

Можна було би розводити довгі ти­ради щодо цих «зашкварів», від яких, як кажуть у Галичині, «шляки трафляють»… Але стримаємося від емоцій і довіримо­ся думці авторитетного правника. Сло­во — Заслуженому юристу України Ан­дрію Магері:

«На тлі останніх гучних корупційних скандалів в Україні не треба чекати, чого це коштуватиме нашій державі для між­народної підтримки у світі під час війни.

Точно так само не треба чекати, поки цю тему на вістря своєї внутрішньопо­літичної боротьби піднімуть галасливі трампісти у Конгресі США, «Альтернати­ва» у німецькому Бундестазі, прихильни­ки Берлусконі та іншої нечисті у парла­менті Італії. Для них кращої нагоди важко вигадати. Повірте, вони обов’язково ско­ристаються.

Варто діяти на випередження вже за­раз. Оскільки майже всі кадрові при­значення йшли через уряд, необхідно в порядку статті 87 Конституції України ініціювати питання про відповідальність Кабінету Міністрів України за корупцію в підконтрольних органах виконавчої вла­ди. Це питання може ініціювати у ВР як президент, так і 150 нардепів. Ще кра­ще, якби голова уряду сам подав зая­ву про відставку. Якщо хтось боїться, що під час війни ми отримаємо урядову кри­зу, то такі побоювання безпідставні. За результатами виборів 2019 року в Україні існує стійка однопартійна парламентська більшість, яка має усі права парламент­ської коаліції. Відтак буквально за один день буде сформовано новий склад уря­ду політичної партії «Слуга народу».

Треба діяти на випередження, а не че­кати, поки півень дзьобне у п’яту точку".

А тим часом…

У вівторок, 24 січня, подав у відстав­ку заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тило­ве забезпечення ЗСУ. Своє рішення по­яснив тим, що «не хоче створювати за­грози для стабільного забезпечення Збройних сил України внаслідок кампанії звинувачень, пов’язаних із закупкою по­слуг харчування».

Згідно з поданою заявою з посади за­ступника керівника Офісу президента звільнено Кирила Тимошенка, який від­повідав за регіональну політику. У пре­сі була низка критичних публікацій щодо цього чиновника. Зокрема, йшлося про те, що використовував у власних інтересах один із 50 автомобілів Chevrolet Tahoe, які компанія General Motors нада­ла Україні для евакуації людей із зони бо­йових дій і для гуманітарних місій. Також Тимошенко роз'їжджав на швидкісно­му Porsche Tayca, який надав йому ніби­то для тест-драйву власник будівельної компанії Вемір Давітян.

За джерелами «Української правди», найближчим часом очікується звільнен­ня голів військово-цивільних адміністра­цій Сумської, Дніпропетровської, Запо­різької і Херсонської областей, близьких до Тимошенка.

Генпрокурор Андрій Костін звіль­нив свого заступника Олексія Симонен­ка. Останньому дорікали за те, що кіль­ка тижнів тому їздив у відпустку в Іспанію автомобілем, який надав йому разом зі своїм охоронцем відомитй львівський бізнесмен Григорій Козловський.