«Зупинятися на півдорозі до перемоги було б безглуздям...»

Українці радіють з наших мистецьких, спортивних перемог, але найбільше чекають звитяг з поля бою. У свіжі телерадіоновини з фронту спрагло вслухаються у кожній хаті. Засмучуються, коли чують про чергову ворожу атаку, і світяться надією, коли в офіційних зведеннях звучать слова “успішний контрнаступ”, коли бачать у Києві високих закордонних гостей з портфелями допомоги. Чи можна вже казати про переможну тенденцію Українського Опору росії? Якщо так – то у чому вона проявляється? Із цього запитання розмову на головну тему останніх трьох місяців кореспондент “Високого Замку” розпочав з провідним військовим аналітиком Олегом Ждановим.

– У нас вже є ціла низка воєн­них перемог. Ми проводимо до­волі успішні контрнаступальні дії на окремих напрямках. І навіть звільняємо окуповані території. Йдеться про харківський, ізюм­ський, південнобузький напрям­ки. Хоча, звісно, масштаби на­ших успіхів ще не такі великі, як хотілося б.

– Де зараз нам найсклад­ніше? А де беремо ворога під ніготь?

– Найскладніше на лугансько­му й донецькому напрямках. Це єдині два напрямки, де досі не припиняються наступальні дії російських військ. Більше того, на Луганщині ворог намагаєть­ся посилити свою наступальну спроможність – для того, щоб вийти на адміністративні кордо­ни цієї області.

Дуже важко у Маріуполі, де наші бійці у повному оточенні російських військ продовжують чинити опір. На інших напрямках ми завдаємо контрударів і нама­гаємося просунутися вперед.

– Начальник Головного управління розвідки Мінобо­рони генерал-майор Кирило Буданов заявив, що перелом­ний момент у війні з росією настане до середини серп­ня, а сама війна може завер­шиться до кінця року. На чому ґрунтуються такі тверджен­ня?

– Важко сказати, що малося на увазі. Кирило Буданов – го­ловний розвідник у нашій краї­ні. Можливо, у нього є якісь свої обґрунтування цієї заяви. На жаль, він не захотів розшифру­вати їх для широкого загалу... Західні експерти, зокрема аме­риканська розвідувальна спіль­нота, коли роблять аналогічні прогнози, обов’язково надають аргументи на їх підтвердження. Думка Буданова не зовсім збі­гається з тим, що кажуть нам західні партнери. Британська й американська розвідки вважа­ють, що перелом у цій війні може відбутися трішки раніше.

До речі, корінний перелом іде вже зараз. У повному обсязі зу­пиняємо російські війська, за­лишилися лише окремі напрям­ки, де вони ведуть наступальні дії. Корінний перелом полягає у тому, що від глухої оборони ми переходимо до контрнас­тупу або готуємося до нього. У нас зараз буде перехідний пері­од, коли будемо вести позицій­ну чи, як кажуть у народі, окопну війну. Фронт буде стабілізовано, певний час він не рухатиметься – поки ЗСУ не будуть готові роз­почати контрнаступальну опе­рацію.

– Наскільки суттєво карти­ну подій змінило постачання західної зброї?

– Узагалі ще нічого не зміни­ло. Бо маємо наразі поодинокі випадки застосування цієї зброї на лінії фронту. Наразі отриму­ємо її і намагаємося опанува­ти. Навчання це масове, вчиться велика кількість українських вій­ськовослужбовців.

Освоєння західної зброї – пи­тання часу. Коли наші підрозді­ли і частини цілком будуть готові воювати західною зброєю, тоді зможемо побачити на власні очі, наскільки це озброєння вплине на ситуацію на фронті.

– Чи здатен ленд-ліз вико­нати у російсько-українській війні ту ж вирішальну роль, що і у Другій світовій?

– Я сподіваюся на це. Ще ніхто з ленд-лізом не програв. До речі, перша така масштаб­на військова допомога Америки була адресована не радянсько­му союзу, а Великій Британії. А срср був проти цього ленд-лізу, сталін стояв тоді на боці нацистської Німеччини. З аме­риканським ленд-лізом Вели­ка Британія отримала перемогу, і срср переміг. Тому і у нас є всі шанси з допомогою американ­ського ленд-лізу перемогти.

– Щодня на голови україн­ців падають російські раке­ти. Складається враження, що ми перед ними – безза­хисні. Чи є у пакеті військової допомоги із Заходу системи ППО, здатні надійно захисти­ти наше небо?

– Справді, почуваємося без­захисними перед ракетним озброєнням рф. У нас немає до­статньої кількості протиракет­них систем і комплексів. Спо­діваюся, про їх отримання наш Генштаб говорить із Пентаго­ном. І можливо, за домовле­ністю сторін, ми їх отримаємо у рамках постачання озброєнь за ленд-лізом.

– Чи дадуть нам захід­ні партнери свої багатоспро­можні літаки – зокрема F-16, інші “ефи»?

– Це теж можливий варіант – але не сьогодні, на перспективу. Для управління такими сучасни­ми літаками треба добре навчи­ти наших пілотів. І це займе не один місяць. Польотам на F-16 має передувати складна й три­вала система бойової підготов­ки...

У будь-якому разі, ця війна пришвидшила рішення Украї­ни про перехід з радянських на натовські зразки зброї і техніки. Відтак українська авіація май­бутнього – це західні літаки. Їх постачання в Україну – питання часу.

– У разі успішного контр­наступу, Збройні сили Укра­їни визволятимуть Донецьк, Луганськ, повертатимуть анексований Крим – чи зу­пиняться на “лінії 23 люто­го”, яка склалася перед по­вномасштабним вторгненням росії?

– Якщо зупинимося на “лі­нії 23 лютого”, то програємо цю війну. Нам треба буде вийти на державний кордон України, який був визнаний світовою спільно­тою станом на 1991 рік. У нас не­має вибору! Головне, щоб по­літики не втрутилися у справи військових і не змусили відтер­мінувати третю війну росії про­ти України. А це може статися за умови, якщо зупинимося на “лі­нії 23 лютого”.

– Аналітики кажуть, визво­лення Донецька, Луганська й Криму спричинить великі жертви з нашого боку...

– Територія ОРДЛО у най­ширшому місці становить 150 км. Якщо у нас йтиме успішна контрнаступальна операція, то чому би нам не вийти на дер­жавний кордон з росією? Якщо ж зупинитися на тій “лінії роз­межування”, що утворилася піс­ля Мінських угод, то що далі? Підписати Мінськ-3? Щоб дати путіну передишку? Це немину­че призведе до наступної війни з росіянами, яка потягне за со­бою у десятки, тисячі раз біль­ші втрати. путін ніколи не заспо­коїться, ніколи не змириться з існуванням держави Україна. Зупинятися на півдорозі до пе­ремоги було б безглуздям. Цьо­го не можна допустити!

– З чим пов’язана зміна командувача Територіальної оборони? Деякі аналітики ка­жуть, що ТРО майже втратила свою актуальність...

– Не можу давати характе­ристику новому командувачеві Терооборони, бо не знаю його. Але... За майже три місяці ві­йни резонансні скандали вини­кали саме з Теробороною: з її екіпіруванням, застосуванням, комплектуванням. На сьогод­ні у цій структурі повний безлад. Як на мене, це основна причина того, чому було ухвалено рішен­ня щодо зміни очільника ТРО. Чи дасть це позитивний результат – подивимося. Війна все роз­ставляє на свої місця: комусь вдається впоратися зі своїми обов’язками, а комусь – ні. Голо­вне, щоб реакція на позитив чи негатив в організації Тероборо­ни була швидкою.

– Згадуваний генерал Бу­данов казав про смертельну хворобу путіна і закулісну бо­ротьбу за владу у кремлі. Чи не є ці слова лишень пропа­гандистським трюком, щоб обнадіяти українців і демо­ралізувати російську еліту? Якщо ж путін все-таки прире­чений, чи здатні будуть нові люди, які прийдуть до керів­ництва рф, усвідомити згуб­ність нинішньої політики кремля і необхідність відмо­витися від неї, припинити ві­йну в Україні?

– Пан Буданов нічого ново­го не сказав. Увесь світ знає, що путін – онкохворий. У будь-якій державі, де панує дикта­торський тоталітарний режим, завжди точиться боротьба за владу між тамтешніми кланами. У цьому теж нічого нового. Чи буде нова російська влада (не кажу, в який спосіб стане біля керма) налаштованою на діалог із Заходом? Думаю, так. Зазви­чай підставою для зміни влади у таких країнах, з такими режима­ми є побоювання еліт за свій ма­теріальний добробут. Щоб збе­регти фінансові позиції, їм треба буде іти на компроміс. Росіянам треба буде чимось поступитися, щоб домовитися із Заходом про зняття санкцій...

– Тобто йтиметься про по­ступки росіян в “українському питанні”?

– “Українське питання” Захід ставить в основу основ!

Читайте також: «Щоб ми переосмислили Другу світову війну, мала початися Третя світова...» (відео)