«Привчаємо ліцеїстів до стандартів НАТО»

У Військовому ліцеї ім. Героїв Крут я бувала не раз. Щоразу бачу, як «Крути» розвиваються. Спершу там з’явився суперсучасний спортивний комплекс. Потім — нова комп’ютерна техніка, інтерактивні дошки, новітні освітні програми й підходи до навчання.

Напередодні 1 вересня виріши­ла піти саме до «крутян». Щоразу, коли дивлюся на цих юних хлопців, думаю про те, що саме на їхні плечі ляже важливе завдання — захищати Україну від ворога. Скільки в їхніх очах сили та мужності!

Раніше наша газета писала, які жах­ливі умови були тут — застарілі навчаль­ні кабінети, спортзал, туалети. Сьогодні усі вбиральні відремонтовані. Є й душо­ві кабіни. Кардинальних змін зазнали навчальні кабінети.

Заходжу всередину. На стіні — фото новітніх бойових героїв — лейтенантів, майорів, капітанів і підполковників… Усі вони — випускники ліцею.

Підіймаємося з начальником лі­цею Юрієм Гусаром на другий поверх і йдемо дивитися кабінети. «Частина ви­кладачів із нашого навчального закла­ду звільнилася, — розповідає пан Гусар. — Не змогли працювати в сучасних умо­вах. Натомість прийшли нові педагоги та командири-вихователі. Серед офіце­рів 80% - учасники бойових дій. Для лі­цеїстів вони беззаперечні авторитети».

У класі суспільно-гуманітарних наук на стінах фотошпалери із зображення­ми Ліни Костенко, Левка Лук’яненка, Володимира Великого, Ярослава Му­дрого, Лесі Українки, Івана Франка. Ба­чила у класах також стенди про князя Святослава, короля Данила, Костянти­на Острозького, Євгена Коновальця…

Ліцеїсти не сидять весь урок в одно­му кабінеті. Теоретичні теми поєднують­ся з практичними заняттями. Тоді сто­ли виставляють колом. А далі можуть продовжити навчання на футбольному чи пейнтбольному полі… «Ми говоримо про сучасний, натовський підхід до на­вчання, — пояснює полковник Юрій Гу­сар. — Застосовуємо у навчанні новітні програми. Їх брали у Києві, в Національ­ному університеті оборони, також має­мо налагоджені контакти з литовцями й грузинами, переймаємо їхній досвід. Незабаром відвідаємо Литву, сподіває­мося, будемо мати спільні акції».

«Що спільного у ліцеїстів, які всту­пають до цього закладу?» — допитуюсь. «Розуміння того, що вони можуть долати труднощі, — каже заступник начальни­ка Військового ліцею ім. Героїв Крут із виховної роботи капітан Тарас Гри­вул. — Це відчуття власної сили. Більш урочистими словами — відчуття пере­можця. Ми, коли закладали гасло ліцею „Тут юність вчиться перемагати“, звер­тали увагу на те, що свою першу пере­могу ліцеїсти здобули, коли вступили сюди. Витримали певний режим, адап­тувалися. Якщо дитина вирішить по­кинути військовий заклад через те, що вступила, наприклад, під тиском бать­ків, то це навіть на краще. Тому що має­мо випустити вмотивованого та сильно­го майбутнього офіцера, з відповідними моральними якостями, який у перспек­тиві піде захищати країну».

Цікавлюся, чи вступатимуть до ліцею дівчата? «Ми вже анонсували, що наступ­ного року прийматимемо дівчат. Такими є вимоги часу, і голова Львівської облас­ної ради Ірина Гримак нас підтримує. Але маємо вчасно завершити капітальний ре­монт казарм — на це потрібні немалі ко­шти, — веде далі Тарас Гривул. — Нам важ­ливо, аби влада зрозуміла, яке значення мають для суспільства такі військові за­клади. Аби ми не жебрали кожну копій­ку. До розвитку ліцею долучилася Львів­ська міська рада, яка планує виділити для ліцею необхідні кошти на додаткове встановлення інтерактивних дощок. Тоді освітній заклад буде забезпечений ними на 100%. Аби армія не фінансувалася за залишковим принципом. Наші випускни­ки через чотири роки свого навчання у військових вишах ідуть на війну. Їхні одно­літки у той час на 4−5-му курсі починають тільки думати: „А може, я не туди всту­пив?“. А „крутяни“ вже отримують у підпо­рядкування кілька десятків людей, за жит­тя і здоров’я яких вони відповідають».

На вході зустріла колишнього атовця-добровольця пана Олександра, який су­проводжує на навчання до ліцею свого сина. Владислав закінчив 8-й клас, йому 14. «Ми готувалися до вступу два роки, — каже батько. — По-перше, морально. Потім фізично. Син готувався до іспитів з математики та української мови. Хо­чемо з сином жити у вільній державі». А Владислав додає: «Хочу стати справ­жнім чоловіком і захищати Україну».

Читайте також: «До 8−9 класу дитина буде „нульова“, а батьки про це не знатимуть»