Весняна хвиля Covid-19 може стати національною катастрофою
На початку квітня можуть виявляти по 40 тисяч нових випадків за добу. Щодня помиратиме щонайменше тисяча людей!
Такий шокуючий прогноз озвучив один із перших дослідників пандемії коронавірусу в Україні, науковець з Інституту біохімії ім.
«Весняна хвиля може стати національною катастрофою», — припускає Володимир Галицький. Пояснення ситуації вчений виклав на своїй фейсбук-сторінці.
«В основі весняної хвилі лежить сезонна гіперекспресія вірусного рецептора ACE2 — його кількість різко зростає на поверхні клітин епітелію альвеол легень, — зазначає дослідник. — По-перше, це різко підвищує сприйнятливість — для гарантованої зустрічі віріона (вірусної часточки) з рецептором стає потрібна у сотні разів менша кількість віріонів.
По-друге, для зараження відразу всього об’єму легень теж достатньо меншої кількість віріонів.
По-третє, стає можливим суперрозповсюдження — з великої площі сприйнятливого і зараженого епітелію виділяється величезна кількість нових віріонів, причому у вигляді аерозолю.
По-четверте, ураження виключає з газообміну відразу велику частину легеневої тканини. По-п'яте, масивне вірусне ураження легень може спричинити вивільнення великої кількості медіаторів запалення — т. зв. цитокіновий шторм.
Тобто під час весняної хвилі легенева тканина стає основним об’єктом ураження в організмі (що не виключає й інших ускладнень). І тому весною Covid-19 має інший, важчий перебіг, аніж восени".
За словами науковця, цей прогноз базується на динаміці епідемії, викликаної диким штамом. Інших минулою весною у північній півкулі і літом-восени у південній півкулі ще не було, точніше, вони не були поширені. Для епідемії, викликаної новими штамами, до цих оцінок, каже, можна додати ще 30%.
Володимир Галицький зазначає: весняна хвиля Covid-19 в Україні буде тривати до середини травня, а її пік припаде на початок квітня. Тоді й виявлятимуть щодня по 40 тисяч нових хворих. Звісно, якщо з таким напливом зразків на дослідження справляться лабораторії, адже їх можливості і тепер є обмеженими. Помиратиме приблизно у п’ять разів більше людей, ніж зараз. Особливо якщо можливості системи охорони здоров’я на той момент будуть вичерпані, а ми вже бачимо це по областях, які «горять» — Івано-Франківській і Закарпатській, де ліжкова мережа завантажена майже на 100%. А це означає, що пацієнти не просто лежатимуть у коридорах, в ординаторських та їдальнях (у багатьох медзакладах уже й там хворих не розміщують, бо елементарно бракує квадратних метрів). Лікарям доведеться переходити до медичного сортування, оскільки кількість тих, хто хворіє важко, перевищить можливості надати їм допомогу. І тут виникає серйозна проблема, бо практично всі госпіталізовані — з важкими пневмоніями, тобто потребують кисневої підтримки. Сьогодні таких, за підрахунками обласних департаментів охорони здоров’я, — 80%. А, наприклад, у Коломийській райлікарні проблеми з киснем виникли ще місяць тому (балони на Прикарпаття доправляли зі Львова).
Над Львовом також «згущуються хмари». У середу, 10 березня, на засіданні Колегії Львівської міської ради міський голова Андрій Садовий попередив: попри резерв 1300 ліжок, з яких наразі заповнено майже 500, ситуація у місті є критичною. Якщо темпи захворюваності збережуться, за два тижні пацієнтів ніде буде класти. Про це день перед тим попереджав і керівник департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації Орест Чемерис. На початку цього тижня завантаженість ліжкової мережі на Львівщині становила 50% - на 20% більше, ніж два тижні тому. Порівняно з кінцем лютого інтенсивний показник захворюваності зріс на 22%. Зараз по області на 100 тисяч виявляють за добу у середньому 255 нових випадків Covid-19. Але ситуація у двох районах — Дрогобицькому і Львівському — є більш тривожною. У Дрогобицькому виявляють приблизно по 320 нових випадків на 100 тисяч населення на добу, а у Львівському — майже по 360. За станом на четвер, 11 березня, Львівщина вийшла на третє місце в Україні за кількістю нових хворих.
Як зазначив на пресбрифінгу Орест Чемерис, оскільки Covid-19 явно став агресивнішим, сьогодні на стаціонарне лікування поступає більше важких хворих, з ознаками гострої дихальної недостатності. Непокоїть медиків те, що стрімко збільшується кількість пацієнтів віком 35−50 років, які не мають супутніх захворювань. За останні два тижні поступлення таких хворих зросло на чверть.
За спостереженням лікарів, сьогоднішня ситуація нагадує ту, яка була у кінці жовтня минулого року. Але, схоже, це — тільки початок. За повідомленням голови Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування Михайла Радуцького, у середу, 10 березня, в Україні госпіталізували рекордну кількість пацієнтів з Covid-19 — 4 250! «Це значно більше, ніж було на піку другої хвилі епідемії восени 2020 року», — зауважив Радуцький, і у найближчі дні, за його словами, динаміка лише погіршиться.
Володимир Галицький переконаний: врятувати Україну від катастрофи, що насувається, зможе лише масштабна кампанія з імунізації. Тож необхідно якнайшвидше вакцинувати від Covid-19 50−70% населення. Уповати на те, що майже половина населення перехворіла, тож вірус «стишиться», не варто. Перехворіло, за словами науковця, 4−5 млн, але приклад Бразилії показує: навіть якщо перехворіє половина, нову хвилю це не зупинить. А от імунітет, набутий після вакцинації, забезпечить захист від нових штамів, хоч і не однаковий від кожного з них. «Хворіти — занадто дорога плата, причому результат не гарантований, а здоров’я підірване. А у масштабі суспільства таке „швидке набуття імунітету“ називається „епідемією“. Без імунітету — або карантин, або епідемія — причому дуже серйозна», — зазначив у відповідь на коментарі до його публікації вчений.
Вже у перші місяці пандемії стало зрозуміло: у тих, хто хворіє на Covid-19, не обов’язково виробляються антитіла, а якщо й виробилися, — невідомо, як довго зберігатимуться. А якщо антитіл не було або вже немає, ризик заразитися є таким же, як у тих людей, які ще не хворіли. Керівниця Львівського обласного лабораторного центру Наталія Іванченко (Тімко) ще минулого тижня звертала увагу на тривожну тенденцію: в області (як і загалом по Україні) зростає кількість тих пацієнтів, які вдруге потрапляють на стаціонарне лікування з Covid-19.
Однак темпи вакцинації від коронавірусу не вселяють оптимізму. За станом на вчора, 11 березня, коли верстався цей номер «ВЗ», в Україні зробили щеплення 29 378 особам (нагадаємо, національна кампанія з вакцинації від Covid-19 офіційно стартувала 24 лютого). Приблизно таку ж кількість людей вакцинує і Сербія. Щоправда, за добу. А ця країна, як і ми, самостійно шукала вакцину.
«Вакцинація стала для МОЗ такою ж несподіванкою, як зима щороку для комунальників. І от учора міністр б’є кулаком по столу і каже, що темпи щеплень його не влаштовують. Так, ніби це не він готував цей план і з осені минулого року відповідав за його розробку.
Але бити треба не по столу, а по лобі. Щоб провакцинувати хоча б пріоритетні групи до кінця 2021 року, потрібно робити в середньому 70 000 щеплень на добу. В останній тиждень наша швидкість була близько 2 300″, — такі дані оприлюднив на своїй фейсбук-сторінці ексзаступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, який донедавна очолював Центр економіки охорони здоров’я Київської школи економіки. За його прогнозами, вакцинація від Covid-19 в Україні може розтягтися до 2023 року.
А тим часом…
Новий «британський» штам коронавірусу, який уже циркулює в Україні, є на 50−70% більш заразним, ніж початковий. Таку цифру свого часу озвучував раніше прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. Проте непокоїть світову громадськість не тільки це. Вчені виявили безпрецедентно швидку і масштабну зміну генетичного матеріалу нового штаму — 17 одночасних мутацій! Це й пояснює, чому смертність від Covid-19, спричиненого новим варіантом вірусу, є на 30% вищою.
Попри заборони на відвідування Великої Британії, нова модифікація коронавірусу швидко поширилася світом — її вже виявили у понад 70 країнах.
Крім британського, є й інші небезпечні штами — південноафриканський та бразилійський. Вчені побоюються, що ці штами можуть випадати з «поля зору» антитіл, які виробилися у відповідь на введення вакцини, знижуючи тим її ефективність. Однак заради справедливості слід сказати, що жоден із виробників не обіцяв, що його препарат на 100% захистить від коронавірусу. А отже, перспектива створення колективного імунітету наразі виглядає примарною. Особливо з такими темпами вакцинації. Аналітики Bloomberg підрахували: якщо у світі вони збережуться такими, як є зараз, вакцинувати більшість населення планети вдасться років через п’ять як мінімум!