Другим ковідом мавпяча віспа не стане. Але цей вірус — не остання загроза світу…

Випадки мавпячої віспи, відомої як mpox, що вбила у Демократичній Республіці Конго близько 550 осіб, поширилася на Бурунді, Кенію, Руанду й Уганду, вперше зафіксували у двох країнах поза Африкою — у Пакистані й Швеції. Це трапилося буквально через кілька днів після того, як Всесвітня організація охорони здоров’я відновила статус мавпячої віспи як глобальної надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я.

Учених турбує те, що новий варіант mpox — клада 1b, який вперше вия­вили у вересні 2023 року, на відмі­ну від свого попередника, клада 1, може легше передаватися серед людей під час звичайних побутових контактів. Клада — це група організмів, яка включає пред­ка та всіх його нащадків. Про це пише France 24 з посиланням на REUTERS, AP та AFP.

З початку цього року у ДР Конго за­фіксували понад 15,5 тисячі випадків за­хворювання, й ця цифра уже перевищи­ла кількість випадків у країні, що були зареєстровані торік. На дітей до 15 років припадає до 70% випадків віспи та 85% смертей. Раніше більш активну пере­дачу вірусу фіксували серед геїв і секс-працівниць. Але тепер поведінка збуд­ника дещо змінилася — полює фактично за усіма, особливо за наймолодшими. В африканських країнах вірус поширюєть­ся дуже стрімко, оскільки там часто не­має можливості ізолювати хворих й інші члени сім'ї змушені доглядати його.

Серед симптомів хвороби — лихо­манка, виражений головний біль і біль у м’язах, кашель і характерні висипання на обличчі й інших частинах тіла у вигля­ді пухирів (на фото). Як йдеться у пові­домленні британського Sky News, пухирі з’являються найпізніше, тож спершу лю­дина може подумати, що у неї грип або COVID-19.

Влада Китаю заявила, що впродовж наступних шести місяців перевіряти­ме всіх людей і товари, що прибувають у Піднебесну, на наявність цієї інфекції. У США місцеві компанії моніторять стіч­ні води на наявність інфекції у населення.

Що ми знаємо про цю недугу

Збудник вперше виділили 1958 року з колонії мавп, яких з дослідницькою ме­тою утримували у лабораторії Копенга­гена (Данія). Ушкодження на шкірі, яких завдав вірус, нагадували «людську» ві­спу. Звідси й назва — мавпяча віспа.

Так само як вірус пташиного грипу чи коронавірус, mpox є хворобою, яка може передаватися від інфікованої тварини до людини. Але також може передавати­ся між людьми через дотики, під час сек­су і навіть звичайної розмови. Заразитися можна, якщо просто побути якийсь час в одному приміщенні з інфікованим, дихаючи повітрям, що містить частинки вірусу.

Дослідники з інституту Пастера у Па­рижі припускають, що зараження може відбутися й через інфіковані предмети, наприклад, постільну білизну чи рушни­ки. Люди, що живуть у сільській місце­вості у районах, де циркулює дикий ві­рус, можуть заражатися від гризунів.

Двома основними варіантами мав­пячої віспи є клада 1, яка часто лег­ше передається та викликає більш сер­йозні ускладнення, і менш агресивна клада 2. Зараз поширюється клада 1, який десятиліттями вважався ендеміч­ним у ДР Конго. 2022-го, коли ВООЗ ро­била аналогічну заяву про ризики mpox, більш м’який варіант вірусу поширився приблизно на сотню країн. Тоді з 90 ти­сяч інфікованих померло 140. Більшість — пацієнти з ослабленим імунітетом, зо­крема СНІДом.

Менш як за рік епідеміологічна ситуація в країні покращилася. Проте поточ­ний спалах спричинив нове занепоко­єння. За даними Центрів з контролю й профілактики хвороб Африки, у 16 аф­риканських країнах, де виявили хворо­бу, 2024 року кількість випадків мавпя­чої віспи, порівняно з попереднім роком, зросла на 160%.

Епідеміологи застерігають: чим біль­ше збудник передається між людьми, тим активніше мутує. «Те, що спосте­рігаємо у Конго, це лише верхівка айсберга», — заявив днями голова Комітету ВООЗ з надзвичайних ситуацій профе­сор Дімі Огойна, якого цитує France 24. Вчені застерігають: у сучасному глобалі­зованому світі не існує окремо азійських, африканських чи континентальних про­блем. Епідемії ігнорують кордони, і те, що сьогодні є викликом для однієї краї­ни, за лічені місяці може стати головним болем для всього світу.

Як зазначає новинний телевізійний канал США NBC News, Європейський центр з контролю та профілактики захво­рювань підвищив рівень ризику кладу 1 для населення Європи з «дуже низько­го» до «низького». Через тісні зв’язки між Європою й Африкою необхідно готувати­ся до збільшення кількості імпортованих випадків mpox.

Світ не засвоїв уроків COVID-19?

Відповідь, яку дав світ на пандемію ко­ронавірусу, зіпсувала відносини між ба­гатшими й біднішими країнами. Ресурси, включно з тестами, вакцинами та засо­бами індивідуального захисту, надходи­ли до країн, що розвиваються, із запіз­ненням, а заможні країни отримали їх практично відразу. Про це пише британ­ська The Guardian.

Світова спільнота досі не уклала до­говору про пандемію — як реагувати­муть країни на чергові виклики, яких у майбутньому може виявитися чимало? Багатші країни повинні взяти на себе зобов’язання забезпечити біднішим ще­плення та лікування, а бідніші - своєчас­но передавати інформацію про патогени, що циркулюють на їхніх територіях. «Ми спостерігали таку саму несправедливість під час пандемії COVID-19, коли втрачені життя на глобальному півдні ганебно роз­глядалися як побічний збиток у гонитві за все більшою й більшою фармацевтичною наживою. Тому було неминуче, що довіра глобального Півдня до Заходу різко впа­де», — заявив у коментарі виданню дирек­тор Global Justice Now Нік Дірден.

Пан Дірден додав, що фармацевтич­ні корпорації «продовжують перешко­джати рівноправному доступу до вакцин у гонитві за більшим прибутком» і закли­кав багаті країни «протистояти великій фармацевтиці» та підтримати заходи на переговорах щодо угоди про пандемію, «які зупинять глибоку несправедливість, котра проявляється знову й знову».

ДР Конго гостро бракує вакцин, і це — основна причина чергового спалаху. Ге­неральний директор ВООЗ Тедрос Адан Гебреєсус оперативно запустив про­цедуру екстреного дозволу на вакцини проти mpox, щоб їх могли використову­вати країни, які ще не схвалили тих двох препаратів, що вже існують на ринку. Данський виробник ліків Bavarian Nordic анонсував готовність виготовити до 10 мільйонів доз своєї вакцини проти мав­пячої віспи до 2025 року. А Міністерство охорони здоров’я США пообіцяло пере­дати ДР Конго 50 тисяч доз препарату, додавши, що «щеплення стане вирішаль­ним елементом у відповідь на спалах».