Замість “трави біля дому” тут вчувається недоречний “рокіт космодрому”...

На Байковому цвинтарі Києва, на могилі першого у нашій незалежній державі українського космонавта Леоніда Каденюка, постав пам’ятник цьому героєві. Меморіал за участі президента відкрили у день, коли Каденюк багато років тому приземлився після 15 діб, проведених у космосі. Урочисте вшанування широко висвітлювали у ЗМІ. Однак у багатьох співвітчизників, як і у нас, воно викликало змішані почуття…

Пам’ятник (його проєкт начебто схвалила родина) справляє гнітюче враження. Надто громіздкий, неестетичний, без архітектурного такту. Попри білі барви матеріалу — не світлий, у ньому, незважаючи на зашифровані символи (крило ракети), не відчувається «космічної» легкості, яка у цьому випадку напрошувалася. Як кажуть, зроблений наче сокирою. Від нього несе несмаком. Дуже нагадує неоковирні залізобетонні силуети творів радянського соцреалізму, які подекуди ще бовваніють у недекомунізованих населених пунктах…

А ще — своїм недоречним «огромом» він закриває сусідні могили інших достойних українців: правозахисника Левка Лук’яненка, співачки Діани Петриненко, композитора Платона Майбороди. Для облаштування цього «меморіалу» будівельники викорчували калину на могилі іншого Героя України — легендарної акторки-декламатора Ніли Крюкової, матері тележурналістки Мирослави Барчук. До слова, пам’ятник на цій могилі — невеличкий птах-зозуля з білого каменю. Це до питання про масштаби і смисли…

Під час церемонії відкриття пам’ятника космонавту Володимир Зеленський пафосно говорив:

«Леонід Каденюк багато зробив для України, і Україна повинна хоч що-небудь зробити для нього. Я вважаю, що дуже вчасно все зробили, адже 28 січня Леоніду Каденюку виповнилося би 70 років, і людям буде куди прийти вшанувати його пам’ять».

«Що-небудь», власне, і зробили. А щодо «буде куди прийти»… Сюди, звичайно, приходитиме зажурена родина, близькі Леоніда Каденюка. Але у багатьох ця споруда на місці вічного спочинку першого космонавта викликатиме незручність, розчарування і гіркоту. Образно кажучи, «травою біля дому», про що, судячи з відомої пісні, мріється космонавтам, тут і не пахне. Зате вчувається такий недоречний на цвинтарі «рокіт космодрому»… До слова, меморіал на малій батьківщині космонавта — у селі Клішківцях на Буковині виглядає значно простіше — але величніше і органічніше. На відміну від київського «витвору», там добре видно одухотворене обличчя Каденюка.

Свого часу ми брали інтерв’ю у Леоніда Костянтиновича для «Високого Замку», бачили, як із затамованим подихом слухали його виступ студенти львівського «Лісотеху». Людина надзвичайно скромна, думається, він теж жахнувся б від того, що встановили на місці його вічного спочинку…

Читайте більше: Леонід Каденюк: «Коли пройшов комісію в загін радянських космонавтів, один із тодішніх колег-росіян сказав: «Давай, Льоха! Бандеровцов єщьо на арбітє нє било!»

Думки з приводу

Дмитро Лиховій, поет, громадський діяч

Добре, що в Україні тільки один космонавт. А то пів Байкового перекрили б…

Остап Семерак, ексміністр екології

Якось вульгарно…

Олександр Щерба, посол України в Австрії

У Відні, на центральному кладовищі, де поховані Бетговен, Моцарт та інші великі, є пантеон почесних громадян міста. Склепи сторічної давності і давніші. Посеред них — один новіший, 2015 року. Олігарх лежить із Центральної Азії. Я так розумію, що хтось місце свого предка продав. Це про дивні речі, які трапляються іноді на кладовищах.

Ольга Петушинська, підприємець

Недавно дивилася фільм Вахтанга Кіпіані про Личаківське кладовище у Львові. Була дуже вражена, як там все організовано. Вражає центр цвинтаря, де поховано кращих синів. На Байковому зовсім не т. е. Немає плану, все гамузом. До пантеону нам далеко. І ще — такий пам'ятник, мабуть, був би доречним на площі Космонавтів…

Тарас Олійник («просто львів’янин»)

…Така меморіальна помпезність явно дисонує із масштабом постаті Каденюка.