Мита Трампа назвали «найдурнішою війною»
Президент США Дональд Трамп розпочав нову торговельну війну. У вівторок, 4 лютого, мали набути чинності передбачені указами Трампа мита на імпорт до США товарів із Канади, Мексики й Китаю. «Американські імпортери сплачуватимуть новий податок 25% на товари з Канади й Мексики, а також збір 10% на товари з Китаю», – заявив Трамп. (Мито на канадську нафту – теж 10%)
Чому китайцям така “пільга”? Чимало товарів із КНР уже обкладалися митом у розмірі 25% (тож зараз мало би стати 35%), тоді як більшість товарів із Мексики й Канади потрапляли до США без мит.
Утім, після понеділкових телефонних розмов із прем’єр-міністром Канади й президенткою Мексики Трамп заявив, що відтермінує мита для цих країн – на місяць, а там буде видно. Мовляв, Мексика й Канада пообіцяли за цей час зміцнити свої кордони, аби до США більше не потрапляв наркотик фентаніл...
Але злі язики пов’язують відтермінування мит із понеділковим падінням фондового ринку. Мита Трампа бізнес не оцінив, інвестори почали “тікати” у надійне в буремні часи золото...
За що Трамп хоче покарати митами Канаду, Мексику й КНР? Як пояснила речниця Білого дому, “за незаконний фентаніл, що вбив десятки мільйонів американців, який вони... поширювали в нашій країні”. А по-друге, запроваджуючи мита, Трамп, за його словами, хоче припинити “субсидіювання” інших країн. Президент США має на увазі великі торговельні дефіцити, зокрема з Канадою і Китаєм: бідкається, що ті продають до США на “сотні мільярдів доларів” більше, ніж купують у Штатах.
Фентаніл – справді проблема. Не знаю, як Канада, а от Китай і Мексика до виробництва й продажу в США цього небезпечного синтетичного наркотика точно причетні. Компоненти для виробництва фентанілу китайці надсилають поштою у Штати (зокрема в Каліфорнію), звідки їх через кордон перевозять до Мексики. Там наркокартелі виготовляють фентаніл і “контрабасять” його назад у США... Але чи зможе зараз мексиканська влада, навіть якщо захоче, перемогти могутні наркокартелі? Гадаю, у це не вірить навіть сам Трамп.
Справжня мета митної війни Трампа – зробити так, аби виробництво на території США стало дешевшим, ніж у Мексиці й Канаді (Китай – інша історія, там ідеться головно про зменшення торговельного дефіциту). “Виробляйте свій продукт у США, і не буде мит!” – закликав Трамп у своїй соцмережі Truth Social. Аби заохотити бізнес переносити виробництво у США, Трамп обіцяє невдовзі знизити відповідні податки. Але чи спрацює уся ця стратегія?
Із одного боку, на самій лише новині про 25% мита для Мексики акції автомобільних концернів Volkswagen і Stellantis упали на 6-7%. Ці автовиробники збудували у Мексиці заводи, де роблять авто, які продають у Штатах... Але чи спонукає це ці концерни перенести виробництво з Мексики до США? Може, вони про це подумають. Але швидко не буде, це не справа кількох місяців... А негативні наслідки запровадження додаткових імпортних мит, зокрема підвищення цін на товари з Канади, Мексики й Китаю, американські виборці відчують відразу.
Аналітики Goldman Sachs вважають, що обіцяні Трампом мита на імпорт зменшать річне зростання ВВП США на 0,4%. На стільки ж зросте річна інфляція. Утім, ці цифри можуть бути більшими, адже попереду, грозить Трамп, нові мита (10%) на імпорт із Європейського Союзу. “ЄС жахливо з нами поводився, не бере наші автомобілі й сільськогосподарську продукцію...”
Американське видання The Wall Street Journal (симпатизує республіканцям) назвало нинішню митну активність Трампа “найдурнішою війною в історії”. Мовляв, країни, по яких хоче вдарити митами Трамп, дадуть таку саму відповідь (Канада мала намір зробити це відразу). Як наслідок, зростуть ціни (наприклад, на авто, вироблені в США, бо частину їх складових виготовляють у Мексиці, і через мито ті компоненти подорожчають), впадуть продажі, робочі місця опиняться під загрозою...
“Усі керівники компаній вражені цими нестратегічними... спалахами істерії, спрямованими проти найближчих союзників, замість противників”, – коментує Reuters професор Єльської школи менеджменту Джефрі Зонненфельд. “Поки що ринок справді був на боці Трампа, але це може змінитися”, – вважає інвестиційний директор Siebert Financial Марк Малек.