«Плануємо леніна переплавити…»
Бронзовий пам’ятник радянському вождю досі cтоїть на території комунального підприємства в Радивилові, що на Рівненщині
На презентації книжки «Сержант В’юн» Андрія Чобота, яка відбулась у Львові, я довідалася, що у місті Радивилові на Рівненщині досі стоїть пам’ятник… леніну. (З Рівненщини — головний герой цієї книжки, військовослужбовець Микола В’юк, який втратив на війні ноги). Я була заскочена: невже і справді у Радивилові можна побачити леніна?
Вісім років тому Олександр Курсик (нині - військовослужбовець) написав у соцмережах: «А тим часом в Радивилові. Стоїть собі ілліч, сумує. Працює вождь охоронцем території комунального підприємства…». Є навіть фото леніна. Видно, що усі охочі могли сфотографуватися біля пам’ятника…
Я зателефонувала до керівника комунального підприємства «Водоканал», депутата міської ради Радивилова Андрія Ковальова, аби поцікавитися долею цього пам’ятника. Бронзовий пам’ятник радянському вождю колись стояв у центрі Радивилова.
Пан Андрій емоційно відреагував на мої запитання, мовляв, не треба шукати у цьому якоїсь сенсації.
— Пам'ятник накритий, — каже Андрій Ковальов. — Плануємо його переплавити і зробити новий пам’ятник — засновнику міста Радивилова, меценату Миколі Радзівілу. Є готовий проєкт нового пам’ятника, на його виготовлення потрібно 6−7 млн грн. Його плануємо встановити на головній площі міста. Але війна, коштів на це немає…
— Раніше ви планували пам’ятник леніну продати…
— У пам’ятнику 3,5 тонни бронзи. Це дороговартісний матеріал. Але я двома руками проти продажу! Ми потім не купимо матеріалу за ці гроші, бо його продадуть як металобрухт… Є міська рада, на балансі якої цей об'єкт, вона буде це питання вирішувати.
Я також поспілкувалась телефоном із заступником міського голови Радивилова Олександром Пастухом.
— Міська рада вела перемовини з фірмами у Дніпрі та Львові, які можуть переплавити пам’ятник і виготовити нову скульптуру, — каже Олександр Пастух. — Деякі підприємства через війну виїхали… Тож ми вирішили це питання наразі відкласти. Громада націлена на інші завдання. Війна в державі, це питання не на часі.
— Ви планували встановити новий пам’ятник засновнику міста Радивилова. Чи обговорювали ви питання, наприклад, щодо встановлення пам’ятника новітнім героям? Бо наразі у вас на центральній площі лише постамент від пам’ятника леніну…
— Так, ми це питання піднімали. Але потрібно провести обговорення серед мешканців нашого міста.
На постаменті нічого не написано. Це просто постамент… Будь-які роботи — це витрати. Є різна категорія людей, дехто каже: «А ви розвалили, зараз будете знову ставити… Будете, відповідно, використовувати кошти». Тому потрібно мінімізувати усі витрати. Якщо постамент нормальний, то для чого його руйнувати? Ми наразі зупинили цей процес, бо війна, і до пам’ятників двояко ставляться. Навіть і до пам’ятників героям. Ще війна, мовляв, не закінчилася, а ви вже хочете пам’ятники ставити… Різні є думки.
— Стільки років минуло, як того Леніна зняли, а ви й досі не можете дати собі з ним раду. Кілька років тому міський голова Радивилова Микола Карапетян коментував у медіа, що ніби ось-ось будемо щось робити з тим леніним. Але нічого так і не зробили…
— На органи місцевого самоврядування покладено багато обов’язків: благоустрій, вода, каналізація, освітлення, дороги… Хоча сьогодні є багато скептиків, які говорять, що не треба дороги робити. Але якщо дороги роблять там, де проходять бойові дії, то чому тут не робити дороги? Якщо ми не залатаємо латку сьогодні, то завтра буде вибоїна…