У лідерах – Садовий і Синютка
На посаду голови Львівської ОТГ претендують 15 осіб
До дня місцевих виборів (25 жовтня) залишилося менш ніж місяць, передвиборча гонка — на «екваторі». Львівська територіальна виборча комісія вже зареєструвала 15 кандидатів на посаду голови Львівської ОТГ, себто міського голови Львова.
Експерти прогнозують, що справжня боротьба точитиметься (і це підтверджує соціологія) між двома основними претендентами — чинним міським головою Андрієм Садовим і народним депутатом від «Євросолідарності» Олегом Синюткою. Пікантності ситуації додає той факт, що Олег Синютка — колишній перший заступник мера Садового, і на цю посаду Садовий свого часу «переманив» Синютку з аналогічної посади в Івано-Франківську. Однак настав час, і Синютка пішов від Садового, посівши посаду голови Львівської облдержадміністрації. Колишні колеги стали запеклими опонентами…
До офіційного старту виборів в експертному середовищі розглядалася як конкурентна Синютці особа «топ-свободівця» Руслана Кошулинського. Але зараз вже очевидно, що Кошулинський втратив шанс поборотися за вихід у другий тур. Усі решта кандидатів на крісло № 1 у майбутній Львівській ОТГ радше виконуватимуть тут роль статистів…
Нагадаємо список кандидатів. Крім Садового, Синютки і Кошулинського це: Назарій Брезіцький (бізнесмен), Юрій Бунь (самовисуванець-стоматолог), Ігор Васюник (бізнесмен, екс-нардеп), Юлія Гвоздович (депутатка Львівської міськради від УГП), Наталія Ван Доеверен (головна лікарка шпиталю ім. Митрополита Андрея Шептицького), Ігор Зінкевич (депутат ЛМР, представник партії «Варта», помічник гендиректора Львівської галереї мистецтв), Ігор Телішевський (депутат ЛМР, представник партії «За майбутнє»), Ярослав Рущишин (нардеп від партії «Голос»), Оксана Юринець (нардепка від партії УДАР), Тарас Кльофа (військовий лікар, висуванець партії «Слуга народу»), Ігор Кузьмак (архітектор, громадський діяч), Роман Матис (начальник управління інвестиційної політики Львівської ОДА), Остап Стахів (громадський активіст, відомий скандальними акціями).
Коментар для «ВЗ»
Любомир Скочиляс, політолог
Лідерство Садового і Синютки — зрозуміле і прогнозоване. Але можливі варіанти, коли конфігурація учасників може змінитися. Це залежить від технологій, стратегії і тактики самих учасників. Як один із варіантів я би назвав можливість підтримки якогось альтернативного єдиного кандидата з боку групи інших кандидатів. Якби, до прикладу, Кошулинський заручився підтримкою низки інших кандидатів, то його рейтинг міг би знову стати конкурентоздатним. Щодо кандидатів-лідерів буде виливатися маса різного негативу, бруду. З ними боротимуться усі інші кандидати.
Щодо Садового це робити дуже легко, тому що у Львові є багато різних проблем (сміття, дороги, громадсткий транспорт, парковки тощо). Синютці можуть пригадати, що він, хоч і негласно, але долучився до сміттєвої блокади Львова. Якщо ця тема буде розкручуватися, то його рейтинг може просісти. Щодо інших кандидатів, я би тут розглядав кілька варіантів. Один варіант. Дехто якимось дивом зможе наростити свій рейтинг. Це досить поширена ситуація під час виборів, коли кандидат з низьким рейтингом в результаті якихось незвичних ходів піднімає свій рейтинг. Але назагал кандидатам із «третього ешелону» перемога, звичайно, не світить. Для них участь у виборах мера — робота на перспективу, розкручування свого імені, можливо, на майбутні парламентські вибори чи якісь інші політичні проєкти. Особливо це стосується представників громадського сектору, як-от Ігор Зінкевич, Назар Брезицький та інші. Тут ставиться мета — заробити або наростити певний публічний капітал.
— А що ви думаєте про переспективи лікаря Тараса Кльофи? Він висувається на мера від провладної Зе! партії, яка може застосувати адмінресурс…
— На місцевому рівні застосувати адмінресурс можуть хіба що представники місцевої влади. Центральна вертикаль влади навряд чи зможе ефективно долучитися з адмінресурсом. У випадку із партією «Слуга народу» і з Кльофою, думаю, вони не ставлять собі за мету перемогу на виборах мера. Вони розуміють, що шансів немає. Але вони не можуть не брати участі у виборах, бо це була би капітуляція на самому старті виборчої кампанії. Обравши кандидатуру Кльофи, вони працюють на свій загальний імідж. Тарас Кльофа — особа неодіозна, не токсична, зрозуміла у публічному плані. Його участь у виборчій кампанії зорієнтована на посилення позитивного іміджу партії «Слуга народу» у регіоні.