Головний «УКРОПівець», колишній генпрокурор та кум Льоші-Мерседеса...
Хто балотується в округах на Львівщині?
У третій серії «кандидатських розбірок» дізнаєтеся, де на Львівщині «УКРОП» не переводиться, і що занесло у шахту колишнього очільника Генпрокуратури Олега Махніцького. А також про «округ у білих халатах» довідаєтеся.
Округ № 123 (м. Новий Розділ, Золочівський, Миколаївський, Перемишлянський р-ни)
Цей округ можна назвати виборчою вотчиною Тараса Батенка. На місцевих виборах 2010-го балотувався на Золочівщині до Львівської обласної ради. Отримавши мандат, через два роки підняв планку: подався у мажоритарники на парламентських перегонах. Але «пропустив уперед даму»: мандат по цьому округу дістався узгодженій кандидатці від об’єднаної опозиції Лідії Котеляк. У 2014-му, балотуючись під популярним на той час брендом «БПП», таки отримав парламентську «прописку». Але у «порошенківцях» лише на рік затримався: у жовтні 2015-го попрощався з фракцією, а у травні 2016-го очолив партдітище Коломойського — «УКРОП». Судячи з того, яку «позаконкурентну» кандидатуру у нинішніх перегонах виставили на окрузі від «Слуги народу» (під «Зе!брендом» іде шкільний секретар-діловод Наталія Квасецька), 123-й «розквотували» під Батенка. Щоправда, балотується він без прив’язки до «УКРОПУ» — як самовисуванець.
Прописані в окрузі шанувальники Галицької ліги КВК знайдуть у бюлетені знайоме прізвище — президента і співзасновника згаданої Ліги Сергія Дзядика. На політичному поприщі він більш відомий як голова Львівської крайової організації Народного руху. Верховна Рада для Дзядика — вже звідане місце: під парламентський купол він вхожий як помічник-консультант позафракційного (після вигнання зі «Самопомочі») нардепа Віктора Кривенка.
«Європейська Солідарність» делегувала на округ заступника головного лікаря Львівського онкологічного лікувально-діагностичного центру Олега Дуду.
Від «Свободи» балотується депутатка Львівської облради Мирослава Бабінська.
А ось від «Батьківщини» у 123-му — пробіл. Це один із чотирьох округів на Львівщині, в яких «білосердечні» не висунули своїх кандидатів (про істинні причини можна лише здогадуватися) і, як заявив очільник обласного осередку партії Михайло Цимбалюк, приглядатимуться до самовисуванців.
У «Голосі» зробили ставку на депутата Львівської міської ради, очільника фракції Української галицької партії Тараса Чолія. Від 2009-го до 2017 року був директором музею «Територія Терору» у Львові.
Округ № 124 (м. Червоноград, Сокальський р-н, частина Кам’янка-Бузького р-ну)
На минулих парламентських виборах перемогу в окрузі святкував самовисуванець Олег Мусій, який після Євромайдану (де був організатором медичної служби) очолив Міністерство охорони здоров’я. Для відстороненого від посади Мусія Верховна Рада стала завбачливо підготовленим запасним аеродромом. У парламенті відставний міністр примкнув до фракції «БПП», а через 10 місяців поповнив ряди позафракційних. На цих виборах балотується під вивіскою «Громадянської позиції», представляючи у «збірній Гриценка» «Народний контроль» Добродомова.
Буде у бюлетені і ще один кандидат із прив’язкою до «Громадянської позиції». Самовисуванцем по округу йде член фракції «ГП» у Львівській обласній раді, заступник головного лікаря Сокальської центральної районної лікарні Сергій Касян.
Доповнює умовну «медбригаду» у 124-му Олександр Ябчанка. У послужному списку лікаря-педіатра — експертна робота у «Реанімаційному пакеті реформ». У лютому 2018-го став речником в. о. очільниці МОЗ Уляни Супрун. Балотується як самовисуванець.
Повернутися під парламентський купол з урядових кабінетів вирішив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. Власником мандата він двічі був: у 2007-му пройшов до ВР від БЮТ, на дострокових виборах 2014-го — за списком «Народного фронту». З вибором, де балотуватися на перегонах-2019, міністрові у червоноградській Ратуші підсобили. «Із Сокальщиною мене пов’язують і родинні зв’язки, і робочі моменти. Балотуватися по цьому округу мене запросив мер міста Червонограда Андрій Залівський, і я з честю приймаю це запрошення», — так у Facebook анонсував Семерак своє десантування у 124-му. Ну раз сам градоначальник запросив, гріх відмовитися! Такими VIP-агітаторами не розкидаються. Залишилося дочекатися результатів голосування, аби оцінити реакцію на «помазаного» мером кандидата червоноградських виборців.
Член ЦВК Катерина Махніцька особисто триматиме кулаки за результати виборів у цьому окрузі. Бо тут балотується її чоловік — колишній «свободівець», відставний генпрокурор та екс-радник п’ятого президента Олег Махніцький. У досьє на сайті ЦВК значиться як адвокат в адвокатському об’єднанні «Валько та партнери».
Адвокатська діяльність — те, чим заробляє і кандидатка по цьому округу від «Батьківщини» Юлія Мороз. Вона з тих, кого на виборах десантниками називають. Родом — із Житомирщини, живе і працює у Києві — балотується на «чужині».
Що занесло в округ на Львівщині киянку Тетяну Візеренко та жителя Київщини Дениса Варламова, не важко здогадатися. Варламов і Візеренко — заступники директора ПП «ГОЛОС».
Від «Слуги народу» в окрузі балотується випускник факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка Юрій Камельчук. Із журналістським дипломом у бізнес-тренери та порадники для шукачів кар’єрного росту подався.
Про такий ріст у свої 38 задумався кандидат від «Самопомочі» Дмитро Фартушок. Засидівся помічником у нардепа-однопартійця Олега Лаврика — самому вже у депутати кортить. У 2014-му ходив до ВР у списку «Самопомочі», але номер виявився непрохідним. Друга спроба — мажоритарка.
Округ № 125 (м. Самбір, Сколівський, Старосамбірський, Турківський р-ни, частина Самбірського р-ну)
У тому, що і на цих виборах Андрій Лопушанський не попуститься фартового для себе округу, хіба що наївні сумнівалися. Он як за крісло першого заступника голови правління «Нафтогазу» (був звільнений із посади у червні 2014-го — розпорядженням тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка) рвав і метав! Вже у Верховній Раді осів, а скільки ще за попереднє місце судився. У «Нафтогазі» ж Лопушанському так по-родинному затишно було, коли у кріслі голови правління НАКу не будь-хто, а сам Льоша-Мерседес сидів. Той самий Олексій Івченко, який отримав згадане прізвисько за тринькання казенних грошей на дорожезний броньований «мерин». З Лопушанським цього персонажа поєднували не лише партквитки Конгресу українських націоналістів, а й кумівство. З пропискою у Верховній Раді Лопушанський отримав мандат, а його кум Івченко — «корочку» депутатського помічника-консультанта.
Таку ж «ксиву», тільки з прізвищем іншого шефа-нардепа, Олега Канівця, два роки носив й Андрій Дубас, який на цих виборах балотується у 125-му самовисуванцем. Уродженець Самбора давно у Києві освоївся. Встиг радником голови Нацбанку попрацювати, нині є президентом Асоціації українських банків.
Висуванцеві від «Батьківщини» Ярославу Качмарику дві попередні спроби потрапити до ВР (у 2007 та 2012 роках) мандата не принесли. Тоді ще «свободівський» значок носив. Із ним же став депутатом Львівської облради у 2010 році. Під кінець каденції Качмарика виключили зі «Свободи» з формулюванням «за порушення партійної дисципліни». А вже через місяць, на місцевих виборах-2015, прізвище вигнанця красувалося під іншою політичною вивіскою: вдруге депутатом облради Качмарик став як кандидат від «Батьківщини».
Шанувальники «ЄС» і поціновувачі «Голосу» «своїх» кандидатів у бюлетені не знайдуть. Бо їх там немає.
«Свобода» виставила на окрузі директора коледжу Львівського університету бізнесу та права Степана Сюшка. Під «Зе!брендом» теж директор балотується — будівельної фірми «СерКоН Груп». Є на окрузі і «підставний» «слуга народу» — десантований з Київщини керівник проєктів Громадського руху «Слуга народу», самовисуванець Ярослав Максименко.