Таких «українців» не любимо. Бо вони не українці...

Це неправда. Поляки ЛЮБЛЯТЬ УКРАЇНЦІВ, але поляки НЕ ЛЮ­БЛЯТЬ РОСІЯН. Також і тих, котрі фактично є етнічними росіянами, поводяться як росіяни, зарозумілі як росіяни, “бикують” у Польщі як росіяни, і при цьому мають українські паспорти... Тим гірше. Звідки нам знати, що це не провокація, що це справжній паспорт, а не куплений за хабарі?

Польща межує з росією, і росіяни – наші сусіди. Якщо хтось розмовляє російською, то чому наперед маємо припускати, що це українці, а не наші сусіди-росіяни, яких не любимо і маємо за що? Навіщо нам, полякам, вникати у нюанси?

Мовляв, незалежній Україні понад 30 років, і ця незалежна Україна відразу обрала українську мову. Але значна частина гро­мадян України, колишніх радянських громадян, того не сприйня­ла, так само, як не сприйняла прозахідного курсу України. Ті люди виступали, причому дуже нахабно, за росію, проти ЄС і НАТО, відмовлялися вчити українську мову, демонстративно говорили російською. Також була велика частина (більшість) російськомов­них українців, які через терор і радянську звичку розмовляли ро­сійською, але після 1991 року поступово перейшли на українську. Майже весь Київ. Значна частина Одеси, Херсона, Миколаєва. І ніхто їм не дорікає, що під час цього переходу говорять непра­вильно, суржиком. Я сам теж говорю німецькою неправильно. Має значення бажання.

Але минуло понад 30 років... Як полякам не ставитися погано до «радянських людей», які, перебуваючи в Польщі, навіть зі сво­їми 2-3-річними ДІТЬМИ розмовляють російською? З нуля вихо­вуючи маленьких росіян. Так, не любимо таких «українців». Бо це не українці.

Добре, мають український паспорт. А звідки маємо знати, що в них український паспорт, а не калінінградський? Не перевіряємо їхні паспорти. Я живу в Труймісті (Ґданськ, Ґдиня, Сопот. – Ред.), і калінінград наш найближчий сусід, розташований лише за 120 км від Ґданська, а не Україна. То чому, коли чую у Ґданську російську мову, маю автоматично вважати, що це бідні українці, яким маю симпатизувати? Ні, коли чую російську мову, то автоматично вва­жаю, що це росіяни з калінінграда, яких загалом не люблю...

Чому, якщо я був на Майдані, підтримував українську демокра­тію і прозахідні амбіції України, я повинен співчувати сотням тисяч людей, що перебувають у Польщі, розмовляють РОСІЙСЬКОЮ і поводяться ЗАРОЗУМІЛО ЯК РОСІЯНИ?.. Не знаю, чи ті люди з калінінграда, москви чи Харкова. Чому маю вважати, що вони з Харкова, адже Харків далеко, а росія за сто км від Ґданська й Оль­штина?

Українці, перестаньте розмовляти російською, і вас усі люби­тимуть. Так просто. Принаймні чуючи зарозумілу людину, яка го­ворить російською, не будемо гадати – калінінградець, етнічний росіянин з Казахстану? А може, громадянин України? Але якщо так, то чи той справжній, чи той, хто роками голосував за януко­вича і росію, підтримував медведчука, плював Польщі, ЄС і НАТО в обличчя, і сам спричинився до того, що Україна не інтегрувалася до ЄС і НАТО, хоча могла?..

Маємо це за діалектом, перепрошую, визначати? Ну так, я на­віть умію. Якщо хтось говорить російською, але інколи вимовляє «г» замість «ґ», то це, ймовірно, але не точно, українець чи біло­рус. Але не обов’язково, адже так само може бути росіянином із курської, білгородської чи брянської областей. Якщо вимовляє це «г» і водночас «дзє» замість «дє», то це, мабуть, білорус. Але не обов’язково, адже може бути й росіянином зі смоленської чи брянської областей... Серйозно?

І тут Польща погана, поляки погані, бо “не люблять українців”... Ми не любимо РОСІЯН. І тих, хто розмовляє РОСІЙСЬКОЮ.

А українську мову можна вивчити. Як поляк я вивчив її за чотири місяці. Можливо, українці теж можуть вивчити українську, навіть як іноземну. У разі чого допоможу.