Канівець повернувся у команду «волюнтаристського» Гриценка

Чи не першим з потенційних кандидатів у президенти, хто «засвітив» свою виборчу команду, став лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко. З різних джерел, зокрема з уст політолога Вадима Карасьова, стало відомо, що штаб цього політика на час майбутніх перегонів очолив народний депутат у парламенті сьомого скликання, виходець зі Стрия, 55-річний Олег Канівець.

Ця звістка приго­ломшила експер­тів і виборців, бо вони пам’ятають гучний «світо­глядний» розрив цих політи­ків у березні 2016 року. Ка­нівець, який на той час був заступником голови пар­тії «Громадянська позиція», демонстративно покинув її. Заявляв: «Мій крок щодо ви­ходу із партії є вимушеним. Я не бачу доцільності пере­бувати у політичній силі, яка фактично перетворилася на фан-клуб однієї особи — всі мої намагання з рефор­мування партії, залучення до неї нових, молодих, пер­спективних, самодостат­ніх та авторитетних людей зазнали поразки. Волюн­таризм керівника партії у прийнятті рішень, які потім схвалюються Радою та Ко­ордРадою, веде партію в ні­куди».

А ще пан Олег поясню­вав свій демарш тим, що Гриценко повінчався зі сво­єю дружиною, головним ре­дактором «Дзеркала тижня» Юлією Мостовою, у церк­ві УПЦ Московського патрі­архату. «Останній крок ке­рівника партії, який змусив мене прийняти це непро­сте рішення [вихід з «Грома­дянської позиції"], — заявляв Канівець, — це його [Гри­ценка] подальша толерація до церкви країни-окупан­та, країни-агресора: росій­ської православної церкви в Україні, тобто УПЦ МП. Вва­жаю це ганьбою для Укра­їни, для партії «Громадян­ська позиція».

Але, як мовиться, все тече, все змінюється. Свій гнів на милість змінив і Олег Канівець. Тепер він знову у команді Анатолія Гриценка. Хоче привести його до пе­ремоги на виборах прези­дента. Щоб перевірити чут­ки про цей новий союз, ми зв’язалися з екс-нардепом.

— У мене така посада, що я є непублічною особою, — каже Олег Канівець. — Мене призначили заступником керівника виборчого штабу з організаційних питань.

— А хто тоді керівник цього штабу?

— Я виконую його обов’язки. Хто буде очолю­вати штаб, не знаю.

— Два роки тому ви за­явили, що розриваєте зв’язки з Анатолієм Гри­ценком. Зокрема, через те, що він є прихильником УПЦ Московського патрі­архату, «церкви країни-окупанта»…

— Те, що було у 2016 році, не має ніякого стосунку до того, як повинна розвива­тися країна. Я своїм прикла­дом і, в першу чергу, Анатолій Степанович своїм, показа­ли, що загальне є важливі­шим від особистісного.

— За два роки ця церк­ва не змінила своєї суті, стала ще більш проросій­ською, що і показують ни­нішні події довкола надан­ня Томосу. Як з цим бути?

— Є коментар Анатолія Степановича щодо отри­мання Томосу. Гриценко по­зитивно сприймає цю по­дію.

— Виходить, що сво­єю нинішньою роботою ви «підсиджуєте» Вікто­ра Балогу, якого сватали на керівника штабу Гри­ценка…

— Балоги у штабі немає.

— А буде?

— Нема Балоги у штабі!

— Анатолій Гриценко як колишній військовий — політик рішучий, звик брати ініціативу на себе, при цьому не завжди зва­жає на думку соратників. А до ваших «штабних» по­рад прислухається?

— Слухає. Анатолій Сте­панович вміє слухати всіх. Рішення приймає часто сам, вони часто вольові. Як для майбутнього президен­та це дуже цінна риса. Він є людиною, яка формує по­рядок денний. Наступного дня після обрання прези­дентом Гриценко знатиме, що робити з країною.