Акордеоніст Табачнік боротиметься зі злочинністю, скандалістка Богословська плекатиме культуру...

Що-що, а роздачу парламентських портфелів новоспечені народні обранці до наступного року вирішили не відкладати. На останньому перед Новорічно-Різдвяними канікулами засіданні усе і поділили. Комітети тобто. Те, про що у кулуарах домовлялися майже два тижні, у сесійній залі благословили за 17 хвилин. 13 комітетів отримали «Регіони», дев’ять — «Батьківщина», по три — комуністи й «УДАРівці», один — «Свобода». Не залишився без великого портфеля під ялинку і спікер попереднього парламенту Володимир Литвин.

У «пенсіонерському» комітеті — недобір, а бюджетний по швах тріщить

Проект постанови про перелік комітетів і розподіл комітетських портфелів дружно внесли представники усіх фракцій. І так само дружно за нього проголосували — 339 «за». Схоже, опозиціонерів нав’язаний «Регіонами» бартер (ви відмовляєтеся від ключових «опозиційних» комітетів, а ми вам щедро відстібаємо замівських посад) влаш-товував. Тож і бюджетний, і регламентний комітети з опозиційної квоти безкровно дісталися партії влади.

Справдилися чутки і про те, що сьомий парламент стане рекордсменом за кількістю комітетських крісел. У нинішній Верховній Раді комітетів буде не 26, як минулого скликання, і не 24 — як позаминулого, а 29. Плюс — Спеціальна комісія з питань приватизації. Апетити охочих отримати керівний портфель (хоча б секретарський) перевершили навіть найнескромніші розрахунки «розпорядників» парламентських крісел. Довелося розмножувати посади не лише діленням деяких широкопрофільних комітетів, а й додаванням нових. Найоригінальніша обновка — Комітет з питань інформатизації та інформаційних технологій. Чим конкретно займатиметься цей депутатський «гурток», схоже, і його творці ще не знають. Предмети відання свого загадкового дітища сформулювали так: «Національна програма інформатизації, захист інформації та персональних даних в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронні документи та електронний документообіг, масові телекомунікації». Скидається на те, що у «Регіо-нах» зметикували інформкомітет персонально під зятя покійного кримського прем’єра Василя Джарти Валерія Омельченка. Але головна родзинка — рядовий склад комітету. Разом із Януковичем-молодшим в «інформатики» подалися колишній віце-прем’єр Сергій Тігіпко, екс-голова СБУ Олександр Турчинов і головний «Свободівець» Олег Тягнибок. Просто — цвіт українських інформтехнологій.

Дивує і склад комітету, в якому з дев’яти представників п’ятеро — керівництво (голова, перший заступник, два зами і секретар).

Крім «інформаційного», депутатським мінімумом у складі (9) відзначилися також Комітети з питань культури і духовності та прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин. А ось у Комітеті з питань пенсіонерів, ветеранів та інвалідів — взагалі недобір: замість дев’яти — лише сім депутатів. У «рядових» осів тут і керманич фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк (такий вибір для багатьох був пов-ною несподіванкою).

Якщо «пенсіонерський» комітет із недобором згодом можна буде доукомплектувати (у Верховній Раді ще ж п’ятьох обранців бракує), то що збираються робити з «перенаселеним» бюд-жетним, не зрозуміло. У затвердженій Верховною Радою постанові сказано, що депутатів у комітеті має бути не більше 30. А на бюджетний вже 37 присіли. Як і прогнозували, завідуватиме «казенними» справами «регіонал» Євген Гєллєр. Першими замами у нього ходитимуть — екс-бютівець, а нині — представник фракції «Регіонів» Сергій Буряк та новоявлена комуністка Оксана Калетник (червоний партквиток вона отримала вже після виборів, на які йшла як самовисуванка). Серед заступників голови бюджетного комітету — «екс-директор» парламенту Олександр Волков та «делегат» від Львівщини Ярослав Дубневич, який віднедавна представляє «УДАР». У рядові «бюд-жетники» подалися, зокрема, «свободівці» Андрій Іллєнко та Юрій Михальчишин, старший із відомого сімейно-«тушкового» дуету Олександр Табалов (його син працюватиме у Комітеті з питань податкової та митної політики) та екс-надзвичайний Нестор Шуфрич.

Другу сходинку за популярністю серед народних обранців посів Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, яким завідуватиме «регіонал» Григорій Калетнік (дядько вже згадуваної комуністки Оксани Калетник і батько першого віце-спікера Ігоря Калєтніка). Тут трудитимуться 29 депутатів. «Бронза» — у Комітету з питань податкової та митної політики: у його складі — 21 нардеп, включаючи шефа — Віталія Хомутинніка (ПР)...

До такого портфеля

Литвину лише генеральських погонів бракує

Поки президентський син зай-матиметься високими технологіями, прем’єрський «пітнітиме» над фінансами і банківською діяльністю: в однойменному комітеті Азарову-молодшому пригріли крісло першого заступника. Не забули про посаду і для продовжувача роду Пшонок: син Генпрокурора Артем Пшонка отримав портфель першого зама голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. По різних депутатських гуртках розійшлися брати Балоги (Віктор Балога — у Комітет з євроінтеграції, Павло — з питань правової політики) і Тягнибоки (Олег Тягнибок — на інформаційні технології, молодший, Андрій — в екологічний). Колишній голова Львівської обласної ради Олег Панькевич отримав портфель заступника голови «євроінтеграційного» комітету, а його сестра Ірина Сех головуватиме у Комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Їхня партійна соратниця Ірина Фаріон подалася у Комітет з питань нау-ки й освіти. Ще один представник львівської «діаспори» у Верховній Раді Роман Ілик носитиме портфель першого зама керманича Комітету з питань охорони здоров’я. З депутатів із львівською «пропискою» у Комітеті з євроінтеграції працюватиме Степан Курпіль, з питань підприємництва — Ярослав Гінка, з питань фінансів і банківської дія-льності — Степан Кубів (у нього — посада зама).

Яким вітром занесло на культурно-духовну ниву юристку-скандалістку Інну Богословську (їй дісталося крісло першого заступника голови Комітету з питань культури і духовності) — питання на засипку. Її цивільний чоловік Володимир Мельниченко записався у «гурток» з верховенства права і правосуддя.

Сестра глави президентської Адміністрації Юлія Льовочкіна подалася в «євроінтегратори», як і колишній міністр економіки Петро Порошенко (дивно, що Шоколадний Король задовольнився кріслом рядового члена комітету). Головний «УДАРівець» Віталій Кличко обрав для себе державне будівництво та місцеве самоврядування. У цьому ж комітеті працюватиме молодший брат губернатора Харківщини Дмитро Добкін. Кузена Віктора Балоги Василя Петьовку зацікавила податкова та митна політика, екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника — економічна політика. Співоча «регіоналка» Таїсія Повалій «прописалася» за адресою — у Комітеті з питань культури і духовності. За секретаря у ньому — «УДАРна» письменниця Марія Матіос. «Білосердечний» нардеп Андрій Шевченко у нинішньому парламенті «проміняв» свободу слова на права, обійнявши посаду першого зама голови Комітету з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин. Заступниками у цьому комітеті — Ганна Герман та Ірина Луценко.

Що має до боротьби з оргзлочиністю та корупцією акордеоніст Ян Табачнік, хіба що коню зрозуміло. А як вам «усім потрібний» Литвин у кріслі голови Комітету з питань нацбезпеки й оборони? Служив, служив — і заслужив. Колишній перший віце-спікер Адам Мартинюк знову ходитиме у Литвина підлеглим — як рядовий член «оборонного» комітету.

Партія регіонів:

— з питань аграрної політики та земельних відносин (Григорій Калетнік),

— бюджетний (Євген Гєллєр),

— з питань верховенства права та правосуддя (Сергій Ківалов),

— державного будівництва та місцевого самоврядування (Давид Жванія),

— у закордонних справах (Віталій Калюжний),

— з питань інформатизації та інформаційних технологій (Валерій Омельченко),

— з питань охорони здоров’я (Тетяна Бахтеєва),

— податкової та митної політики (Віталій Хомутиннік),

— правової політики (Валерій Писаренко),

— промислової та інвестиційної політики (Юрій Воропаєв),

— регламентний (Володимир Макеєнко),

— транспорту і зв’язку (Борис Колесніков),

— з питань фінансів і банківської діяльності (Олександр Риженков).

«Батьківщина»:

— економічної політики (Андрій Іванчук),

— європейської інтеграції (Григорій Немиря),

— з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (Андрій Кожем’якін),

— культури і духовності (В’ячеслав Кириленко),

— науки й освіти (Лілія Гриневич),

— з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (Микола Мартиненко),

— у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (Валерій Сушкевич),

— з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики (Олександра Кужель),

— з питань свободи слова та інформації (Микола Томенко).

«УДАР»:

— з питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією (Віктор Чумак),

— з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин (Валерій Пацкан),

— сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму (Артур Палатний).

КПУ:

— з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики (Спірідон Кілінкаров),

— з питань соціальної політики та праці (Петро Цибенко),

— контрольна комісія з питань приватизації (Євген Мармазов).

«Свобода»:

— з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (Ірина Сех).

Позафракційні:

— з питань нацбезпеки та оборони (Володимир Литвин).