Нардепи схвалили побудову в Україні енергоблоків з… російськими реакторами

Такого збурення, як у вівторок, 11 лютого, Верховна Рада України не переживала давно. Його спричинило ухвалення у другому читанні та в цілому законопроєкту № 11 392, який передбачає закупівлю обладнання для будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електростанції. Йдеться про ядерні реактори російського виробництва, які готова продати нам Болгарія. Здавалося б, що тут поганого? Це добре, що ми будуємося навіть у війну! Тим більше, коли українські енергооб'єкти постійно руйнують ворожі ракети та дрони і наші міста та села поринають у темряву. Однак не все так однозначно, як може здатися, на перший погляд. Диявол, за словами мудреців, криється у деталях.

Політично-економічна диверсія?

Ось як коротко, але ґрунтовно напередодні голосування пояснив ситуацію, а по суті, вдарив на сполох найвідоміший в Україні експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» (постійний автор «Високого Замку) Михайло Гончар:

«Енергетичний підрозділ російських диверсійно-підривних сил, що діє на Печерських пагорбах, робить чергову спробу протягнути антидержавне рішення про добудову двох енергоблоків ХАЕС на російській технологічній базі.

Замість того, щоб займатися питаннями інженерного захисту енергетичної інфраструктури, створення нових потужностей розосередженої генерації та у взаємодії з Міноборони, Генштабом, ЗСУ вирішувати питання протиповітряного захисту обʼєктів критичної енергетичної інфраструктури, Міненерго проштовхує проєкт марнотратства і розпилу коштів!

Вважаю, що парламентарі мали би відхилити цей законопроєкт як неприйнятний ні з якого боку".

«Не відповідає здоровому глузду!»

А ось думка авторитетного дипломата, колишнього посла України у США Валерія Чалого:

«Заявляю публічно: як громадянин України я не хочу вислуховувати зауваження партнерів, що в України (як кажуть їм) немає коштів на виплати компенсацій сім'ям загиблих воїнів — натомість безсоромно, з особливим цинізмом, проштовхується закупівля за 47 500 000 000 обладнання (ще й не весь комплект) від російських атомних реакторів.

Роблять це без ТЕО, з порушенням законів, з чіткими ознаками корупційних ризиків (є офіційний висновок профільного комітету парламенту).
При тому ще йде посилання на захоплену росіянами ЗаЕС.

Якщо таке пройде в Верховній Раді та підпише Володимир Зеленський — як це сприймати? Війна закінчилася?! Відмовились від деокупації Запорізької атомної станції?! Хочемо в процесі переговорів із США і ЄС дати пас ворогам-росіянам?!

Я глибоко вивчив це питання (ще до того, як пішла ця відчайдушна спроба «впіхнуть невпіхуємоє»). Вивчив аргументи «за» і аргументи «проти». Слухав уважно як міністра енергетики, главу «Енергоатому», так і фахівців галузі, які ставлять під сумнів таку оборудку. До речі, а чому жодного рішення не приймає Наглядова рада «Енергоатому»?! Щось таки трохи підозрюють?

Скажу вам суто свою думку: викинути такі величезні фінансові ресурси з корупційними ризиками на сумнівне російське обладнання та ще й коли стратегія генерації в країни інша (а далі яка буде — невідомо) — не відповідає зараз ані пріоритетам, ані першочерговим цілям, ані здоровому глузду і по суті - не в національних інтересах України!".

«Це — токсичний закон, безпрецедентна афера!»

Напередодні голосування свою гострокритичну оцінку згаданому законопроєкту дав і народний депутат Володимир В’ятрович. Окрім іншого, він вказує на фальсифікацію закону:

«Експерти-енергетики вказують на очевидну корупціогенність і шкідливість цього задуму. Представники Євросоюзу, яких лобісти проєкту намагалися записати в союзники, також від нього відхрестилися. Проєкт про російські реактори для ХАЕС настільки токсичний, що вже кілька спроб провести його в парламенті бодай у першому читанні провалилися.

І ось ту ми переходимо до суті безпрецедентної афери. Є ухвалений у першому читанні законопроєкт № 11 392 з непримітною назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності». І от, готуючи цей проєкт до другого читання, комітет з енергетики на чолі зі «слугою народу» Андрієм Герусом двома власними комітетськими поправками повністю змінив назву і весь текст законопроєкту.

Слідкуйте за руками. Проєкт до другого читання називається тепер «Про придбання обладнання, необхідного для будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електричної станції». Весь текст ухваленого за основу законопроєкту 11 392 комітет тупо викинув, а натомість вставив абсолютно новий текст на зовсім іншу тему, який, по суті, повторює скандальний законопроєкт про російські енергоблоки для ХАЕС.
Це не має нічого спільного ні з процедурою другого читання, ні з правом взагалі і є нахабним порушенням регламенту. Навіть головне юридичне управління Верховної Ради прямим текстом пише: «на порушення Регламенту Верховної Ради України повністю змінено предмет законопроєкту». За висновком управління «прийняття цього законопроєкту як закону, внаслідок запровадження окремої привілейованої процедури для конкретних суб'єктів господарювання, носитиме дискримінаційний характер щодо інших суб'єктів господарювання, порушуватиме принцип рівності суб'єктів господарювання, встановлений статтею 13 Конституції України, а також не враховує конституційних основ правопорядку у сфері господарювання, визначених у статті 5 Господарського кодексу України».

Але оскільки днями цю аферу публічно підтримав президент Зеленський, немає сумніву, що «слуги» і їхні партнери з «ОПЗЖ» спробують її протягнути, наплювавши на Конституцію і регламент. Поведінка і керівництва парламенту, і кожного депутата в цій ситуації буде лакмусом, хто на боці закону і національних інтересів, а хто готовий слухняно нищити рештки правової держави і парламентаризму в Україні".

Демократи були категорично проти

Отже, щодо «лакмусу», про який згадує вище Володимир В’ятрович. Скандальний закон № 11 392 підтримали 197 «слуг народу», 15 представників «Батьківщини», 16 — членів депутатської групи «Платформа за життя та мир» (колишні члени проросійської фракції «ОПЗЖ»), 12 членів провладної депутатської групи «Відновлення України», 9 представників групи «За майбутнє», 15 членів групи «Довіра» (яка теж заглядає у рота Банковій). Жодного голосу не дали народні депутати з фракцій «Європейська Солідарність» і «Голос».

"Найбільша корупційна афера за часи Незалежності"

«Тему дня» кореспондент «Високого Замку» попросив прокоментувати одного із представників Львівщини у парламенті Олега Синютку («ЄС»). Ось його думка:

— Перш за все, цей закон не є пріоритетом сьогодні для України, він не забезпечить нашу енергонезалежність у найближчі чотири-п'ять років. Цим рішенням ми знову прив’язуємо себе до росії, її атомної галузі, бо обслуговування таких енергоблоків здійснюватимуть фахівці країни-агресора. Це — велика корупційна афера, тому що кошти, яких сьогодні так бракує для нашої армії, для дронів, для забезпечення воїнів, будуть виділяти на невідомо що і невідомо якої якості. Саме тому я з колегами по фракції голосували проти. Вважаємо, що 600 млн доларів, викинутих на ці енергоблоки — мабуть, найбільша корупційна афера за часи Незалежності.

— Чому ж тоді за цей закон голосували 15 ваших колег-демократів із «Батьківщини»?

— Я не можу коментувати позицію інших політичних сил. Але вважаю, що влада знайшла на них інструменти тиску і змусила тиснути зелені кнопки. А ми займаємо позицію, яка відповідає інтересам України.

— Чи є все ж можливість не допустити цієї політично-економічної оборудки?

— Голосування за цей закон відбулося з порушенням регламенту. Тому що закон, який було підготовлено до першого читання, стосувався зовсім іншого питання. І перед другим читанням був кардинально змінений. Тому, переконаний, будуть «блокувальні» постанови. Регламентний комітет, а потім — і сесійна зала розглядатимуть їх. При політичній волі, патріотизмі, професійності можна зупинити ці корупційні діяння.