Марія МУЗИЧУК: «Коли обіграли Китай, зрозуміли, що повинні використати свій шанс»

Жіноча шахова дружина України перемогла на командному чемпіонаті світу! У столиці Казахстану Астані українки в останньому турі поділили очки з російською командою (2:2) і стали недосяжними для суперниць. У підсумку Україна набрала 16 очок, випередивши триразового чемпіона командних першостей Китай (15 очок) і триразового срібного призера Росію (13).Тільки наші дівчата пройшли увесь турнір без жодної поразки. Свого головного конкурента, Китай, Україна перемогла більш ніж переконливо — 3:1.

У складі збірної в Астані виступали Катерина Лагно з Донецька (6 очок), Ганна Ушеніна з Харкова (5,5), Наталія Жукова з Одеси (6), Інна Гапоненко з Херсона (1,5 очка, зіграла в чотирьох турах) і 20-річна стриянка, студентка Львівського державного університету фізичної культури Марія Музичук (5,5 очка). Щоб привітати чемпіонку, довелося спочатку зателефонувати її мамі — пані Наталії Музичук. А тоді вже за її допомогою вийти на Марічку, яка саме готувалася в Астані до урочистої церемонії нагородження переможниць і призерок чемпіонату.

— Марічко, вітаю з великим досягненням! Що відчуває спортсмен, коли сходить на найвищу сходинку п’єдесталу пошани?

— Радість і задоволення від добре виконаної роботи.

— Нарешті ваша команда після успішних виступів на Всесвітніх шахових олімпіадах стала найкращою на першості світу. Яким видався шлях до перемоги?

— Було непросто, адже в Астані зібралися найкращі збірні планети. На попередніх трьох чемпіонатах перемагав Китай, росіянки тричі були срібними призерами, а наша команда тільки двічі мала “бронзу”. Цього разу ми вирішили боротися за найкращий результат. І нам це вдалося. Хоча спочатку трохи нер­вували, перемоги приходили нелегко. Але коли обіграли Китай, зрозуміли, що повинні використати свій шанс.

— Яким був настрій у команді?

— Надзвичайно доброзичливий, ми не вперше граємо цим складом і встигли «притертися» одна до одної. Хоча різниця у віці між Інною Гапоненко, яка вже має троє дітей, і мною, — 16 років, але цього в нашому дружному колективі не відчувається.

— Чи мали ви в якійсь партії труднощі, які могли вплинути на командний результат?

— Особливих проблем не відчувала. Утім, гра за команду має свої особливості. Навіть коли хочеш знай­ти в якійсь партії складний шлях до перемоги, мусиш подумати, чи варто тут ризикувати. Адже й половинка очка може бути достатньою для загального успіху...

— Чим тепер займатиметься чемпіонка світу?

— Наздоганятиму навчальну програму, матиму педагогічну практику в школі, готуватимуся до наступних змагань. Важливий турнір, чемпіо­нат Європи, відбудеться влітку. Мрію і в особистих змаганнях досягати успіху.