Нескорений: історія Олексія Боркути та його батька Віктора, який зруйнував медичні прогнози

Історія Олексія Боркути, колишнього актора та будівельника з Кіровоградщини, перетворилася на символ незламної сили волі та безмежної батьківської любові.

У березні 2024 року Олексій отримав важке поранення під Кринками на Херсонщині, втративши третину мозку і залишившись із паралічем лівої частини тіла. Медики прогнозували, що він ніколи не зможе говорити чи рухатися.

Ці похмурі прогнози руйнуються завдяки його батькові, Віктору Боркуті.

Навесні, коли журналісти hromadske зустрічалися з Олексієм у львівському центрі UNBROKEN, він міг вимовляти лише окремі слова. Зараз, повернувшись додому, Олексій тішить батька, старанно вимовляючи віршовані строфи.

«Удома й стіни допомагають», — жартує Віктор.

Олексій пішов на фронт добровольцем у березні 2022 року.

Після поранення та тривалого лікування батько перевіз його у їхню стару сільську хату, де тепер самотужки облаштовує побут і проводить цілодобову реабілітацію сина.

Батьківська Любов і Залізний Розпорядок

68-річний Віктор Боркута, який сам є будівельником, рішуче взявся за ремонт старої хати, яку Олексій не встиг завершити до війни.

Незважаючи на необхідність носити воду відрами зі старої криниці, він планує самотужки обладнати каналізацію та душ, необхідні для належного догляду за сином.

Головним інструментом боротьби Віктора є залізний розпорядок дня та щоденники, які він веде з першого дня поранення.

• Підйом: О 6-й ранку.

• Прогулянки: З крокоміром; Олексій має проходити мінімум три тисячі кроків.

• Вправи: Регулярні тренування для очей, рук і ніг.

«Реабілітація — це ж не лише спеціальні фізичні вправи. Це повернення до повноцінного людського життя — а людині ж треба щодня митися й одягати чисте, щодня досягати певної мети», — пояснює Віктор.

Завдяки допомозі односельців, Олексій тренується на біговій доріжці вдома, а для миттєвої реакції на потреби сина Віктор придбав спеціальний електричний дзвінок.

Виклики: Відсутність Медичного Нагляду та Борги Держави

Попри героїчні зусилля, Віктор Боркута стикається з тотальною відсутністю медичного нагляду в селі. Він обурюється, що сімейна лікарка не приїжджає і не телефонує, а вимагає, щоб він привозив сина до неї. Крім того, реабілітаційний центр у центрі громади не може почати роботу з Олексієм, поки не буде оформлено посвідчення про те, що його I група інвалідності пов’язана з участю в бойових діях.

Сім'я також зіткнулася з фінансовими труднощами:

1. Заборгованість по премії: Олексій не отримував щомісячної премії за поранення у розмірі 100 тисяч гривень ще з березня 2024 року.

2. Проблеми з виплатами: Очікується, що нові виплати по інвалідності надійдуть лише у січні.

Наприкінці зустрічі Віктор з гордістю поділився: Олексію більше не потрібні памперси та мазь від пролежнів. Коли фотограф запитав Олексія, що він зробить найперше, коли рука остаточно відновиться, той відповів: «Я начищу картоплі».

За свою невтомну відданість та безмежну турботу Віктор Боркута став одним із «Героїв hromadske 2025».