Про злочини російських окупантів розкажуть фотографії
У Львові представили одноденну вуличну фотовиставку «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі»
Сьогодні, 19 серпня на площі Ринок у Львові відбулася потужна акція — правозахисники організували вуличну одноденну фотовиставку. На бруківці було розкладено 48 світлин, які «створили» кримськотатарський герб — тамги. Фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі» — це фотографії, зроблені громадянськими журналістами, які, ризикуючи свободою і навіть власним життям, карбували у кадрах арешти, обшуки, судові розправи та інші злочини російських окупантів стосовно кримськотатарського народу від початку окупації Криму.
За 10 років росія практично знищила свободу слова і незалежну журналістику, бо яка може бути чесна журналістика на окупованій території. Багато кримських видань припинили діяльність ще 2014-го, та й багато професійних журналістів довелося виїхати з Криму. Власне, такі події і призвели до створення у Криму такого явища як громадянська журналістика. Річ у тім, що громадянські журналісти — це кримськотатарські активісти або родичі політичних в’язнів, яким довелося працювати анонімно. І багато з них за ці 10 років опинилися у російських тюрмах.
З якою метою до Львова лише на один день привезли цю фотовиставку?
За словами менеджерки проєктів Центру прав людини ZMINA, мета виставки — привернення уваги громадськості до ситуації з правами людини в окупованому Криму, становища ув’язнених, яких незаконно утримує російська влада. На світлинах, що створили на львівській бруківці кримськотатарський герб, — незаконні арешти кримських татар, обшуки у їхніх помешканнях та незаконні судилища за сфабрикованими кримінальними справами.
Участь у відкритті одноденної фотовиставки взяла і кримська журналістка Олександра Єфименко, яка розповіла про свій досвід роботи у Криму.
— Річ у тім, що я та інші журналісти, які працювали у Криму протягом цих років, не могли фізично встигнути охопити весь обсяг інформації, — сказала Олександра. — Були дні, коли доводилося бути присутньою навіть на 4-х засіданнях-судилищах. І тоді з’явилися люди з телефонами, які почали виконувати функцію журналістів. Прості будівельники, сантехніки, тобто люди без спеціальної журналістської освіти, знімали й фотографувати на свої телефони кожен суд, кожне незаконне затримання.
Учасники виставки розповіли, що за 10 років окупації Криму незаконно було ув’язнено 21 журналіста. Центр прав людини ZMINA зафіксував 162 випадки незаконної діяльності проти професійних ЗМІ — і це лише за 2022−2023 роки. Найпоширенішими методами в окупації є погрози, обшуки, затримання і кримінальні провадження.
Заступник постійного Представника президента України в АР Крим Денис Чистіков розповів:
— Як тільки було окуповано Крим, російська влада почала активно обмежувати свободу слова з метою запобігання розголошення воєнних злочинів, які вона вчиняла там. Насамперед заборонили українські місцеві та всеукраїнські медіа. На територію окупованого Криму почали їздити журналісти українських ЗМІ, але, зрозуміло, це були «відрядження» із ризиком для життя. Місцеві жителі розуміли, що у Криму відбуваються злочини, і почали самі висвітлювати те, що робиться на анексованому півострові. Фотовиставка, яку проводить Центр прав людини ZMINA, демонструє, що наші громадяни, ризикуючи власним життям, продовжують фіксувати та розповідати про злочини російських окупантів.
У презентації фотовиставки взяв участь і рідний брат незаконно ув’язненої Леніє Умєрової — Азіз Умєров.
— Моя сестра, 25-річна дівчина Умєрова Леніє потрапила за ґрати, коли спробувала потрапити до онкохворого батька у Криму. Її історія кримінальної справи, що шита білими нитками, почалася з того, що вона з українським паспортом перетинала грузинсько-російський кордон. Після того, як фсб-шники перевірили її телефон, затримали. Їй відімстили за те, що відмовилася отримати російський паспорт, і понад півтора року її утримують в одиночній камері.
Під час проведення фотовиставки на площі Ринок працював інформаційний намет, у якому львів'яни й гості міста могли написати листи політв'язням у рамках акції «Листи до вільного Криму». Можна було обрати поштову листівку з видами Криму і звернутися зі словами підтримки до незаконно ув’язнених кримських активістів та журналістів.
