ЄС посилив санкції проти білорусі

Нові санкції ввели, зокрема, щодо двох заступників начальника Головного управління з боротьби з організованою злочинністю та корупцією МВС Білорусі. Цей орган відповідальний за політичні переслідування у білорусі, його співробітники незаконно затримували людей, зокрема активістів, і знущалися із них.

Санкційний перелік також поповнився прокурорами й суддями, які виносили політично вмотивовані вироки, зокрема проти тих, хто протестував проти фальсифікованих президентських виборів 2020 року або висловлювався проти режиму лукашенка. Під обмеженнями й керівники різних вʼязниць і СІЗО.

Також тепер під санкціями будуть «давні прихильники лукашенка», які отримували вигоду від його режиму:

• гендиректора найбільшого державного інформаційного Білоруського телеграфного агентства (БелТА) Ірина Акулович;
• ведучий телепрограми «Сенат» на каналі СТВ і голова Молодіжної ради при Національних зборах Білорусі Микита Рачиловський;
• колишній керівник пресслужби Лукашенка та багаторічний гендиректор БелТА Дмитро Жук.

У Раді ЄС наголосили, що ці «режимні пропагандисти» поширювали фейки про репресії, дезінформацію, створену як білоруською, так і російською владою, і пропагували ненависть до демократичної опозиції та громадянського суспільства.

Наразі санкції ЄС проти білорусі діють на 261 фізичну та 37 юридичних осіб. Їхні активи в Євросоюзі заморожені, громадяни та компанії з ЄС не можуть давати їм гроші. Також підсанкційним білорусам заборонено вʼїжджати на територію ЄС.

Новий пакет санкцій ухвалили напередодні четвертої річниці фальсифікованих президентських виборів у білорусі у 2020 році. ЄС закликає білоруську владу негайно звільнити всіх політвʼязнів і скасувати смертну кару. Тим часом Рада ЄС засуджує «безпрецедентний рівень репресій» у білорусі перед парламентськими та місцевими виборами, які відбулися 25 лютого 2024 року.