Стерти Порошенка на порох?..

Чи не найбільш «землетрусною» політичною подією в Україні стали вкрай жорсткі санкції проти її п’ятого президента, народного депутата, лідера найбільшої опозиційної сили Петра Порошенка. Руками РНБОУ їх наклав на нього президент шостий. На переконання Володимира Зеленського, його попередник… створював загрозу національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяв терористичній діяльності, відмивав гроші і переводив їх за кордон. І це сказано про людину, яка щотижня зустрічається із західними політиками, дипломатами, аби розширити фронт міжнародної підтримки України, людину, яка від початку великої війни вклала у допомогу ЗСУ майже 7 млрд власних гривень, передає на фронт бойові машини, зброю, дрони, РЕБи і багато інших важливих для воїнів речей.

На Порошенка наклали 17 видів обмежень: по­збавили державних на­город, заблокували активи, грошові перекази, торговель­ні операції (навіть за каву те­пер не може розрахуватися карткою!), заборонили бра­ти участь у приватизації, ко­ристуватися радіочастотами тощо. Політики, у тому числі західні, експерти та й сам «фі­гурант» назвали цей пресинг ударом по внутрішній єдності України. Лідер найбільш впли­вової на континенті Європей­ської народної партії Манфред Вебер закликав Зеленського припинити переслідування По­рошенка. Ось лише один рядок із його заяви: «Звинувачення у державній зраді п’ятого прези­дента України, який з 2014 року твердо протистояв російській агресії, зміцнював Зброй­ні сили України, забезпечував Угоду про асоціацію між Укра­їною та ЄС та сприяв консолі­дації української національної ідентичності, є безпідставни­ми та виглядають виключно по­літично мотивованими».

Що не так у цій ганебній си­туації, з’ясовуємо у розмо­ві із народним депутатом VIII скликання, істориком, прав­ником, учасником Майдану, російсько-української війни, майором ЗСУ Ігорем Лапі­ним. Якого, до речі, за його світоглядну позицію теж зараз «підводять» під санкції…

Заблокували Пороха — не стало дронів

— Чому саме зараз, коли втрачаємо основного свого союзника, коли критична си­туація на фронті, коли вкрай потрібна внутрішня єдність, ухвалено знущальне рішен­ня щодо лідера демократич­ної опозиції?

— Це відбулося не спонтан­но, а, наскільки розумію, після розмови Зеленського із Трам­пом, який закликав провести в Україні вибори. Виглядає, Зе­ленський закінчив у своїй голо­ві війну і зайнявся виборчими перегонами… Санкційна полі­тика дозволить владі «хапнути» телеканали, які можуть допо­могти будь-якому його конку­ренту у виборчих перегонах, залишити конкурентів без фі­нансування.

Ми були єдиними у війні з росією, поки на поверхню не вилізли одіозні політики! Були країною героїв, громадяни якої виламували двері у військкома­тах, щоб потрапити на фронт. А тепер через недолугу інформа­ційну політику керівництво зро­били нас країною ухилянтів. У всіх новинах розповідають, як «бусифікували» чергового ухи­лянта, у той час сто справжніх мужчин із наплічниками при­йшли до ТЦК, взяли зброю і пішли захищати свою країну. Про них не напишуть.

Команда Зеленського готу­ється до виборів. Одночасно готує собі «золотий парашут», який врятував би їх у разі про­грашу.

— Якими можуть бути на­слідки для Порошенка?

— Хлопці з фронту мені пишуть: дрони закінчили­ся! Можете уявити, яки­ми будуть наслідки для вої­нів, у яких закінчилися дрони? Інші побратими пишуть: РЕ­Бів немає, «буржуйок» немає…

Як би хто не ставився до По­рошенка, хто б яких дурниць не молов про «вбитого брата», «лі­пецьку фабрику», але ця люди­на свої зароблені гроші віддала на ЗСУ! А тепер у санкціях чітко написано, що йому заборонено допомагати ЗСУ.

Зеленський дорікає: мовляв, возять на фронт «своїм». Так Порошенко і возив «своїм», бо його партійні побратими — на війні! А Зеленський «своїм» не возить — бо з «95-го кварталу» на війні нікого нема! Вони си­дять у київських ресторанах…

— Багато пишуть про не­законність цього рішення, волюнтаризм у діях Зелен­ського і його команди. Як фа­ховий юрист згідні з такими оцінками?

— Питання у тому, чи мож­на до громадянина України за­стосовувати санкції? Це мож­на робити, якби йшлося про терориста, який переховуєть­ся, якого не можуть знайти. Зрештою, терористами займається СБУ. Вона повинна би зареєструвати криміналь­не провадження, в його рамках звернутися у суд, і суддя може винести рішення щодо накла­дення арешту на винного. Як було у випадку із медведчуком. Але, нагадаю, що тоді зробив заступник Єрмака Татаров і під­контрольне йому ДБР? Журна­лісти з’ясували, що слідчий не вніс у реєстр рішення суду, і все майно медведчука переписа­ли на людей, дотичних до… Та­тарова. Цей слідчий і далі пра­цює у ДБР.

Слідчий вже ходив у суд із «вугільною справою» Порошен­ка — і там сказали, що сторона обвинувачення не має рації. Що у цій справі немає нічого, що заслуговувало б на увагу суду. Влада не змогла притягнути Порошенка до відповідальнос­ті через суд, тож вдалася до позасудової розправи з ним. Думаю, цим зловживанням вла­дою буде займатися наступний генеральний прокурор.

До речі, СБУ відмовилася підписати компромат на По­рошенка, керівник Головного управління розвідки Мінобо­рони Буданов теж відмовився. Тому цапом-відбувайлом зро­били Фінмоніторинг. Але ж цей орган не має права ініціювати питання для РНБОУ! Тому було зроблено так: Фінмоніторинг ледь не вночі звернувся у Каб­мін, а той ледь не вночі ухвалив рішення звернутися у РНБОУ, щоб якнайшвидше влупити по Порошенку санкціями.

Проти мене пішли тим же шляхом, що і проти Порошенка. Зареєстрували петицію, що я — «агент кремля», що я в інтере­сах росії пішов на війну вбивати «рускіх мальчіков». Журналіст­ські шлюхи почали через про­плачені телеграм-помийки це тиражувати. У 2018 році я дві­чі потрапляв у санкційні списки путіна. Сьогодні мене хоче по­карати влада українська, бо я до неї критичний. Що ви у мене заберете — військову інвалід­ську пенсію?

На сайті Кабміну було за­реєстровано петицію з вимо­гою застосувати санкції щодо колишнього члена команди януковича — проросійського функціонера портнова. Кабмін відповів: претензій до діяль­ності портнова на території України немає. Тобто портнов — «білий і пухнастий», а Порошен­ко — зрадник. Це — позасудові розправи.

Спочатку взяли під ніготь волонтерів, потім — військових, тепер — політичних конкурентів

— Чому все це стало мож­ливим?

— Саме після Омана, таєм­ної Оманської змови почалися всі оці негаразди: відведення-розведення, «сойдьомся по сє­рєдінкє», справа «вагнерівців», розмінування Чонгара, роз­формування єдиного танкового батальйону прикриття Києва, відведення від столиці 72-ї бри­гади, намагання відвести 92-гу бригаду від Харкова. А якщо не можна виконати цих оманських «обязів», бо Збройні сили не дали вам цього зробити, у дер­жаві починають впроваджувати всякі розбрати. Спочатку нама­галися розповісти, що є «свої нєхарошіє», а є «не зовсім ха­рошіє». Для прикладу, «спра­ва генералів» — військових, які мали захмарні рейтинги, нама­галися принизити «браслета­ми», триманням у судових кліт­ках.

Перед тим нам казали, що є «правильні волонтери» і «не­правильні». Проти «неправиль­них» порушили купу криміналь­них справ.

Весь цей пресинг коман­ди Зеленського відбуваєть­ся у рамках виборчої кампанії, яка вже розпочалася. «Верхам» треба, щоб військові дали пока­зання на Залужного. 11 квітня 2022 року, як тільки ми відкину­ли русаків від Києва, проти ньо­го було порушено справу. Ко­манда Зеленського порушила тоді закон про бойовий імуні­тет. Парламентський комітет із нацбезпеки, оборони та роз­відки на чолі із Олександром Завітневичем висловилися про неприпустимість переслідуван­ня до закінчення воєнного ста­ну бойових офіцерів за ухвалені ними рішення.

Далі треба зачистити інфор­маційне поле, забрати у Поро­шенка те, що вони і так після повномасштабного вторгнен­ня викинули з ефіру, — опози­ційні телеканали: «5 канал», «Прямий», «Еспресо», яке під­тримує Жеваго. Згадайте іс­торію із припиненням фінансу­вання незалежних медіа з боку USAID. Що сказав на це Зелен­ський? Що декому з них дадуть фінансування з українського бюджету. Таким чином Банко­ва за рахунок платників подат­ків ще більше наростить перед виборами свій інформаційний ресурс. Нещодавно на «Інтері» (до якого причетні льовочкін-фірташ) сказали, що запуска­ють новий проєкт вартістю 7−8 млн. Думаєте, в ефрі будуть опозиціонери?

Все це — елементи багато­гранної, багатоходової оман­ської домовленості.

Про рабів Єрмака і діагноз психіатрів

— Якою є роль спікера пар­ламенту, керівника уряду у переслідуванні Порошенка?

— Голова Верховної Ради України зобов’язаний з одна­ковою повагою ставитися як до більшості, так і до опозиції. Але чи однаково він розмовляє з ними? Чи ставить Руслан Сте­фанчук опозиційні законопро­єкти на голосування відповідно до квот? Ні! Парламентаризму, як незалежної інституції, у нас немає!

Є три основні ознаки авто­ритарного режиму. Перша — країною управляє одна або де­кілька наближених до неї осіб. Зеленський не приховує, що країною керує він і 5−6 «мене­джерів». Друга ознака — зніве­лювання органів законодавчої і виконавчої влади. Якось Зе­ленський сказав, що йому тре­ба за будь-яку ціну купити ро­сійські реактори. Верховна Рада пішла на аферу і підміни­ла шматок закону. Кілька ра­зів пробували проголосувати за це — не вийшло. Після зая­ви Зеленського, зважаючи на терміновість, навіть полінува­лися новий законопроєкт вно­сити, а вмонтували потрібні по­ложення в інший. Тим самим сфальсифікували його… Тре­тя ознака авторитаризму — де­монтаж системи децентраліза­ції. У місцевих органів спочатку забрали гроші, тепер правда­ми-неправдами намагаються бюджет населених пунктів за­гнати під розпорядження голів адміністрацій, яких признача­ють президент і Єрмак.

Як з такими підходами мож­на говорити про демократію та шлях у Європейський Союз?

— Звідки взялася нена­висть Зеленського до Поро­шенка?

— Це на рівні одержимос­ті. Порошенко ж не забирав у Зеленського власність «95-го кварталу». Вони ж не перети­налися по бізнесу — Володи­мир Олександрович не займав­ся шоколадками…

Неадекватна поведінка сло­вацького прем'єра Фіцо спри­чинила спільну заяву психіатрів Словаччини. Це приклад реак­ції громадянського суспільства у демократичній країні.

Розкажу вам історію зі сво­го фронтового життя, коли був командиром батальйону. Зі­бралися ми на нараду. Сто­їть позашляховик з емблемою Фонду Петра Порошенка — на авто під'їхав мій колега. Я пі­дійшов до солдата-водія і жар­тома кажу: «О, нічого собі - у тебе такий крутий джип! Ото тобі Петро підігнав!». Солдат повертається і каже: «А що? Він стільки „бабла“ накрав — нехай відпрацьовує!». Я був шокований…