До Трускавця сам «Сержант В’юн» завітав

Щоб розповісти, донести до наступних поколінь велич подвигу українського солдата. Великою кров’ю відстоюють наші воїни вистраждану багатьма поколіннями сьогоднішню державність. Про одну із героїчних історій у своєму романі «Сержант В’юн» розповідає молодий письменник Андрій Чобіт, син Дмитра Чобота. Свого часу батько автора нової книги про нашу сьогоднішню екзистенційну війну був обраний до складу українського парламенту. Запам’ятався не тільки як палкий прихильник української незалежності, а й своїми гострими викривальними виступами. Дмитро Чобіт — автор виданої у 2001 році книги-памфлету «Нарцис, або Штрихи до політичного портрета Віктора Медведчука».

Подвиг Миколи В’юка

У книзі «Сержант В’юн», презентація якої, як інформує пресслужба Трускавецької міськради, недавно відбулась у приміщенні міської центральної бібліотеки Трускавця, Андрій Чобіт розповідає про подвиг Миколи В’юка. Скромного, звичайного молодого українця, жителя села Бугаївка, яке входить до складу Радивилівської ОТГ на Рівненщині. На фронті Микола отримав псевдо. Його позивний — «В'юн». На презентацію до Трускавця приїхав не тільки Андрій Чобіт. Сам Микола В’юк прибув. Це підсилило емоційне тло під час розмови. Багато людей, відгукнувшись на анонс про зустріч, завітали до читальної зали центральної бібліотеки курорту, щоб на власні очі побачити як головного героя роману, так і письменника, отримати відповіді на свої запитання, висловити захоплення діями Миколи на полі бою, морально підтримати незламного воїна. Якою би це не було великою правдою, але почуте під час презентації книжки інколи хотілося сприйняти, як «кіно». Бо ж важко повірити у те, що вдалося Миколі, який під час бойового завдання взяв у полон аж 10 окупантів, відбулося насправді. Що все було саме так, як про це в книзі написано. Хто не знав — довідався, що подвиг з полоненими ворогами — не єдина сюжетна лінія книги. Згодом головний герой був важко поранений, втратив обидві нижні кінцівки. Не кожному дано дати собі раду із таким випробуванням. Микола ж зміг, не зламався.

Книга призначена всім

Серед тих, хто того дня навідався до читального залу, багато було школярів. Воно й не дивно: саме вони найдопитливіші. Загалом же, як наголосив сам письменник під час презентації, книга призначена для всіх. Вона не містить обмежень за віком. Це історія про наш сьогоднішній день. Тому не дивно, що, читаючи твір Андрія Чобота, немало людей пізнають самих себе. Бо мали такі ж переживання, проходили через багато випробувань, про які у книзі йдеться. Війна не лише наш дух мобілізувала, спільна біда ще й зближує та ріднить. Описані трагічні події завдяки цікавому сюжету та невимушеній подачі матеріалу не «тиснуть» на читача. Мова твору легка. У правдивій історії своє місце знайшли щирі почуття героїв. Їхня мужність та відвага, вірність обов’язку, відчай та любов — все це ж, звісно, як констатували учасники презентації книги Андрія Чобота, справляє свій вплив на читача, змушує його до співпереживань з героями твору.

Епізод із полоненими росіянами

Директорка централізованої бібліотечної системи Трускавця Галина Грицило, представивши читачам Андрія Чобота та Миколу В’юка, відразу ж зазначила, що не пам’ятає, коли в читальному залі стільки людей збиралося. Це, звісно ж, добре. Але не лише чисельністю здивували присутні на презентації, а й своєю активністю та допитливістю. «Сержант В’юн» — перший роман Андрія Чобота. Свій твір він присвятив своєму батькові, Дмитру Чоботу. Письменник багато років займається видавничою справою, він — директор друкарні. У презентації «Сержанта В‘юна» взяв участь і міський голова Трускавця Андрій Кульчинський. На переконання мера, сьогодні такі презентації-зустрічі необхідні, як повітря. Вони зближують, роблять нас сильнішими. Сильний вплив на присутніх у читальному залі справила демонстрація відеоролика з полоненими росіянами. У відеосюжеті вони українською мовою вітають Миколу В’юка із днем народження. Епізод дуже потішив присутніх у залі школярів. Їхні емоції, здається, сподобались головному герою роману. Микола В’юк посміхався.