Кава: склад, користь та обмеження у вживанні

У кавових зернах знайде­но близько 200 екстрактив­них речовин, 11−12% води, 10−13% жирів, 10−14% білків, 13−16% цукрів, є декстрини, кислоти. Цінність кави визна­чається присутністю в ній ал­калоїдів (передусім кофеїну), кількість яких, залежно від сорту, коливається у межах 0,65−2,7%, у смажених зернах дещо менше (до 1,5%). Одна чашка натуральної кави міс­тить близько 2% заліза, що становить 1/7 добової потре­би у ньому людини.

Кофеїн використовуєть­ся для підвищення фізичної і психічної працездатності, за спазм судин головного мозку, мігрені, недостатності серце­во-судинної системи, отру­єння наркотиками. У клінічній практиці добова максимальна доза кофеїну становить 1,5 г.

Кава широко використо­вується в народній медицині: знімає головний біль, погли­блює дихання, покращує кро­вообіг. Настоянка сирої кави корисна за кашлюку і нерво­вих розладів, артритів і пода­гри. Настояна, але не варена кава ефективно впливає на перистальтику кишок.

Каву застосовують як долі­карську допомогу від отруєнь, у тому числі алкоголем. У тро­піках насіння кави вживають як протиотруту опіуму, проти хо­лери та інших недугів. Однак кава має низку протипоказань та побічних дій.

Руслан Сергієнко.