Україна розробила план деблокади кордону, — Шмигаль

Про це повідомив прем`єр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, Україна розробила план розблокування кордону і пропонує його Польщі.

«Ми публічно сьогодні звертаємося до наших польських колег. До польських аграріїв. До всіх поляків. Починати завжди треба з правди. По-перше, останні 5 місяців Україна не продає своє зерно на польський ринок. Україна не продає свою кукурудзу, насіння соняшника та ріпак на польський ринок! Наш Уряд 16 вересня минулого року прийняв рішення про ліцензування експорту частини агропродукції. Тобто, без дозволу Польщі зараз неможливо експортувати зерно, кукурудзу, ріпак та соняшник на польський ринок. Зараз таких дозволів немає — і відповідно експорту теж немає. Ми хочемо, аби це почули і польські фермери, і польське суспільство. По-друге, через Польщу українське зерно їде тільки транзитом. Через польський кордон сьогодні проходить лише 5% нашого аграрного експорту. Тоді як основний маршрут — це „зерновий коридор“ через Чорне море. По-третє, блокада б'є по всій польсько-українській торгівлі, по економіці наших країн. Від неї програє не лише Україна, від неї програють польські підприємці, які експортують на наш ринок товарів на 12 млрд доларів щороку. Цю правду мають почути поляки та польські фермери, аби зрозуміти безглуздість блокади кордону», — написав Шмигаль.

«План взаємопорозуміння», який пропонує Україна, складається із п’яти кроків.

Відтак Шмигаль повідомив:

• «Крок № 1. Україна погоджується на обмеження, які запропонувала Єврокомісія щодо нашого аграрного експорту. Це автоматичні захисні заходи, які були представлені в межах рішення Єврокомісії з пропозицією продовжити безмитну торгівлю ЄС та України. Мова йде, зокрема, про обмеження на м’ясо птиці, яйця, цукор. Україна погоджується з пропозицією експортувати до ЄС ці товари без квот та мит в об'ємах не більше, ніж були в середньому у 2022 та 2023 роках. Якщо експортуватиме більше, то повертаються обмеження. Ми також готові продовжувати механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшника та ріпака. Тобто, без дозволу Польщі ці чотири групи товарів не потраплять на польський ринок.
• Крок № 2. Україна направляє звернення до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний скринінг, тобто аналіз кластерів 4 і 5, до яких входить аграрна політика та транспорт. Це потрібно для того, аби раз і назавжди зняти маніпуляції щодо якості нашої аграрної продукції, а також щодо того, чи відповідає підтримка наших аграріїв стандартам Світової організації торгівлі. Водночас принципова позиція України — це повна лібералізація торгівлі з ЄС. Це продовження „економічного безвізу“.Питання торгівлі України та ЄС буде вирішуватися саме з ЄС, а не на рівні окремих країн.
• Крок № 3. Пропонуємо польському Уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт в ЄС. За 11 місяців 2023 року росія продала в Європу агропродукції та продуктів харчування на 2,5 млрд євро. 5,1 млн тонн продовольства. За весь 2022 рік — 4,9 млн тонн. Російський експорт продовольства в ЄС зростає під час війни! Це треба зупинити! Україна та Польща точно можуть замістити цю продукцію. Ми також звертаємося до Єврокомісії ще з двома пропозиціями: Розглянути додаткові обмеження та посилений моніторинг на аграрний імпорт третіх країн до ЄС, як це відбувається зараз з Україною. Звертаємося щодо запуску спільного контролю на кордоні України та країн ЄС. А також пропонуємо розширити пілотний проєкт щодо обміну митною інформацією.
• Крок № 4. Пропонуємо створити „Тристоронній штаб: Україна, Польща, Європейська комісія“ під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі та представника Єврокомісії. До роботи цього штабу також долучимо українські та польські аграрні асоціації. Ми маємо працювати цілодобово, аби оперативно вирішувати всі непорозуміння.
• Крок № 5. Блокада кордону з боку Польщі вже давно вийшла за межі блокади зерна. Сьогодні ця блокада загрожує національній безпеці України».

«Ми вдячні польському Уряду за чітку позицію щодо пропуску через кордон боєприпасів, військового обладнання, гуманітарної допомоги, медичних засобів. Вважаємо, що такий підхід має бути поширено на критично необхідне Україні пальне. Вітаємо ініціативу Прем'єр-міністра Дональда Туска внести до переліку об'єктів критичної інфраструктури прикордонні пункти пропуску з Україною та відповідні ділянки залізниці. Зі свого боку, український Уряд також ухвалив відповідні рішення щодо визнання прикордонних пунктів пропуску з нашими західними сусідами критичною інфраструктурою. Одночасно ми розраховуємо, що спільний Тристоронній штаб знайде рішення щодо безперешкодного пропуску інших груп товарів. Адже сьогодні на кордоні з обох сторін стоять понад 9 тисяч вантажівок. Тристоронній штаб має працювати цілодобово, і питання блокування кордону має бути вирішено значно раніше, ніж 28 березня — дати, коли мало б відбутись спільне засідання урядів України та Польщі. В іншому випадку Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску», — додав прем`єр.