Після сюжету 1+1 росіяни бомбардували цехи Київського бронетанкового заводу: реакція у соцмережах

Про це пишуть користувачі у соцмережах.

Відтак, телесюжет опублікували 7 квітня. У ньому йшлося про те, як на заводі ремонтують захоплену російську бронетехніку — зокрема, БМП і танки Т-72. Користувачі вказують, що за кадрами сюжету цілком можна вирахувати координати конкретного цеху.

У ніч з 15 на 16 квітня росіяни атакували підприємство, вдаривши по одному з цехів. Були жертви та руйнування.

«Про що я казав, але не чули. От дивіться. Зняли сюжет про те, як в Києві ремонтують танки. А от результат. Невідомий журналіст „1+1“ та його оператор, чи розумієш ти, що в цій операції ти спрацював навідником?», — написав армієць, співзасновник «Демсокири» і громадський активіст Віктор Трегубов.

«Так, росіяни знають, де у нас різні об'єкти. Але мало знати, що танки ремонтують на конкретному заводі, якщо ти не збираєшся бити тактичним ядерним зарядом. Бо радянські заводи розміром з невеличке селище, а ракета вражає конкретну будівлю. Треба знати цех. І їх, до речі, змінюють, тож треба знати цех в конкретний період часу», — пояснює Трегубов.

«Так, ОСІНТ (аналіз відкритих джерел) становить значну, якщо не основну, частку розвідданних у сучасній війні. Так, якщо журналіст пройшов на завод, то в цьому значна вина керівництва заводу. Але це жодним чином не знімає з журналіста ані людської, ані професійної відповідальності — якщо його, звісно, туди не запрошували окремо, а він сам вирішив туди пійти», — переконаний він.

«Щоб на восьмому році війни мислити в категоріях „а чи не зняти мені сюжет з ремонту танків на заводі в Києві, круто буде, цікаво!“ — треба мати дуже низьку соціальну відповідальність. І не тільки журналісту, а й оператору, і випусковому, і всьому ланцюжку. „Ой, а мені дозволили, я в хатці!“ — дуже слабке виправдання, бо має бути на плечах голова та власне розуміння. Це погано», — пише Трегубов.

«Десь із тиждень тому телеканал 1+1 зняв відео з цеху Київського бронетанкового заводу, де ремонтували трофейну російську технік. Росіяни досить легко по ньому вирахували місце розташування цеху і точні координати. В ніч з 15 на 16 квітня цех було знищено разом із працівниками, які ремонтували техніку, та самою технікою. Чому там дозволили знімати?! Хто винний в цих руйнуваннях і загибелях?! То жах», — обурюється дописувачка Вікторія Корсун.

«Не варто було одному телеканалу робити бадьорий сюжет з київського бронетанкового заводу. Про те як там ремонтують трофейну техніку і відправляють на фронт. Я не знаю, чи став цей сюжет причиною ракетної атаки на завод, думаю, русня і так знала про його існування. Але, якщо є хоча б 1% вірогідності, що сюжет може нашкодити і загинуть люди, не варто робити таких сюжетів до перемоги», — пише Сергій Грішин.

«Я ще коли дивилася сюжет, подумала, чи клепки немає чи навмисно. Хтось відповідальність понесе?», — прокоментувала Людмила Некраш.

«Це просто розгільдяйство на межі із держзрадою і головна відповідальність за це — на директорі і його заступнику з безпеки. Не може бути взагалі телевізійної зйомки та й іншої на території режимного об'єкта, тим більше, під час війни. Якщо по якійсь причині, або з розпорядження вищої посадової особи це зробили — то публікація (випуск в етер) матеріалу відбувається виключно після перевірки його службою безпеки. Так повинно бути. А те що сталося, це просто злочин. І ще, такі речі не проводяться без дозволу відповідних посадових осіб «Укроборонпрому «. Хотілося б знати результати розслідування ДБР», — пише Анатолій Вентов.

Читайте також: За 24 години в Україні росія втратила більше, ніж за 8 років війни у Сирії — The Economist

Скрін з відео і з соцмереж