Передплатити Підтримати

«Два джентльмени з Верони» у Львові

На сцені Першого театру – прем’єра за ранньою комедією Вільяма Шекспіра

Прем’єра за задумом творців вистави мала відбутися у дворику театру, але традиційний львівський дощ вніс свої корективи, і дійство перенесли на сцену. За столітню історію Першого театру це вже четверта постановка за творами Шекспіра. Тут вже йшли «Гамлет» (1981 рік) і «Дванадцята ніч» (1994), а чотири роки тому — «Ромео і Джульєтта».

— Нарешті у театрі відбу­деться прем’єра після трива­лої карантинної паузи, — каже директор-художній керівник Першого театру Юрій Ми­сак. — Це перша робота нашо­го головного режисера Ігоря Задніпряного.

— Що таке театр часів Шек­спіра? — долучається до розмо­ви режисер Ігор Задніпряний. — Є актори, є костюми, є сцена, і майже немає декорацій. У нас теж буде мінімум декорацій, але насправді це дуже зобов’язує, бо нема за що сховатися — є лише гола сцена, текст і май­стерність акторів. У таких умо­вах велику роль відіграє музика, яку написав Юрій Саєнко. Все побудовано на контакті з гляда­чем. У той час, коли Шекспір на­писав «Два джентльмени з Ве­рони», у Великій Британії була чума. Чим не паралель з нашим часом і пандемією коронавіру­су? У проблемні часи хочеться говорити не про біль, а про те, що примушує нас залишатися людьми. Що це, як не любов? Шекспір був майстром любов­них перипетій та колізій.

За словами художника-по­становника вистави Дарії Зав’ялової, назва вистави — «Два джентльмени з Верони» дала напрям естетики костюмів і сценографії. «До роботи також долучилася моя колега Олена Зотова, — каже Дарія Зав’ялова. — Ми — у скруті. Нема грошей на костюми? Нема грошей на тка­нини? У костюмерній знайшли костюми, зроблені років 12 тому для іншої вистави, з якіс­ного льону. Я за першою про­фесією текстильник і обожнюю фактури. Для мене фактура у виставі грає одну з найваж­ливіших ролей. Справжність дійства намагалася передати через матеріал, через льон. Шекспір у джинсах — це вже банально. У нас актори будуть у футболках і в костюмах — на­тяках на ренесансний костюм. Це гра в Шекспіра, гра в Рене­санс, гра в гру».

Творці вистави обіцяють за­нурити глядача в атмосферу грайливого, карнавального ву­личного театру, що своєю дра­матургічною та ігровою струк­турою має наблизити нас до театральної форми і способу існування часів Шекспіра.