Передплата 2025 «Добре здоров’я»

Якщо набридли матюки: як правильно лаятися українською

  • 04.02.2019, 12:06
  • 4 102

День боротьби з ненормативною лексикою відзначався у світі 3 лютого.

До ненормативної лексики відносять не лише лайливі та вульгарні слова, але й діалектизми та професіоналізми, повідомляється на сторінці Інституту мовознавства О. О. Потебні НАН України, передає Ракурс.

Фахівці зазначили, що лайливі слова у мові підлітків з’являються через фізіологічні зміни у організмі, які викликають великий стрес у молодої людини. Ненормативна лексика відіграє роль емоційної розрядки. Лайка у мові дорослих людей вказує на агресивну вдачу, невміння тримати себе в руках та свідчить, що людині бракує чогось.

Мовознавці зазначають, що повністю викоренити лихослів’я з мови не можливо, проте відучити від лайки конкретну людину є цілком можливим. Експерти пропонують замінювати ненормативну лексику менш вульгарними словами, які вживаються в літературній мові. Наприклад: виродок, дурепа, зараза, збидлений, паскудник, сволоцюга, собачитися, трясця, шмаркач.

Також в інституті навели приклад українських злопобажань та прокльонів, які увійшли до «Словнику українських синонімів» Олекси Вусика. Зазначається, що вони показують самобутність української мови та культури.

Бодай би в тебе репнула макітра!
Бодай йому кістка в горлі!
Бодай тобі світ замакітрився!
Пек тобі, враже, хто тобі каже!
Пір’я б тобі в роті виросло!
Побий його лиха година!
Побий його трясця!
Стонадцять діж чортів тобі в пельку!
Трясця тобі в пуп!
Щоб на твоїй пиці чорти горох молотили!
Щоб тебе хапун ухопив!
Щоб у тебе один зуб зостався для зубного болю!
День боротьби з ненормативною лексикою: як правильно лаятися українською

Читайте також
«Думаємо українською, розмовляємо українською, перемагаємо українською!»
21.02.2025
«Думаємо українською, розмовляємо українською, перемагаємо українською!»

У цьому інтерв’ю докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри української мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, авторка понад 150 наукових праць та трьох поетичних збірок, відмінник освіти України, членкиня Національної спілки письменників України Віра Котович напередодні Міжнародного дня рідної мови ділиться своїми роздумами про важливість слова у цей складний для українців чаc