«Захисники клімату» на службі у кремля

Німецькі ЗМІ далі “спокутують” провину політиків ФРН, які тривалий час надавали перевагу щільній співпраці з путінською росією. Зокрема, німецькі медії намагаються розібратися: як так сталося, що ФРН і Європа загалом потрапили у настільки сильну залежність від російських енергоносіїв? Авторитетне німецьке видання Die Welt констатує: видобуток сланцевого газу в ЄС активно гальмували організації, що захищають довкілля й борються зі змінами клімату. Цим “ґрінпісам” надавала гроші москва...

Як зазначає Die Welt, хоча мотиви борців зі змінами клімату й російського пра­вителя путіна були різними, їхні інтереси у боротьбі з видобут­ком газу в ЄС збіглися. Протягом багатьох років, пише видання, з’являлися сигнали, що Москва, яка прагне продавати до Євро­пи якомога більше нафти й газу, підтримує “кліматичних” активіс­тів, – аби вони активно виступа­ли проти збільшення видобутку палива у країнах ЄС.

“російський уряд передав 82 мільйони євро європейським кліматозахисним асоціаціям, які борються з видобутком при­родного газу в Європі”, – пові­домляє Die Welt. Як нагадує ви­дання, колишній генеральний секретар НАТО, данець Андерс Фоґ Расмуссен, ще 2014 року заявив: росія допомагала еко­логічним організаціям, “аби під­тримувати залежність Європи від російського газу”.

Європа, як і США, має ве­личезні родовища сланцевого газу, нагадує Die Welt. І на по­чатку ХХІ століття великі енерге­тичні компанії Європи були го­тові до розробки цих родовищ. “Але ці ресурси залишилися в землі. Тиск із боку кліматичних активістів на компанії та уря­ди призвів до того, що інвесто­ри дали задню”, – пише Die Welt, посилаючись на The Financial Times і The New York Times. Ба­гатьох експертів, пише німецьке видання, здивувала тоді “рапто­ва” поява добре організованих груп активістів, які завзято ви­ступали проти начебто шкідли­вого “фрекінгу” (технології, що застосовується при видобутку сланцевого газу).

Урешті-решт, величезна про­тидія видобутку газу в Європі призвела до того, що цей видо­буток у ЄС було обмежено. І Єв­ропа, насамперед її економіч­ний “локомотив” ФРН, підсіла на російську газову голку... За даними Die Welt, поставки з рф покривають нині близько 40 від­сотків газових потреб Старого світу.

Особливо залежною від енергоносіїв із рф стала остан­німи роками Німеччина, конста­тує Die Welt. Після відмови від атомної енергетики у ФРН за­планували побудову десятків нових електростанцій, що пра­цюють на газі, головним поста­чальником якого мала бути рф... “Коли 2018 року експрезидент США Дональд Трамп заявив, що Німеччина стала залежною від росії у постачаннях енергоносі­їв, німецькі дипломати висміяли це, – нагадує видання. – Проте російське вторгнення в Україну викрило цю залежність ФРН. І канцлер Олаф Шольц прямо ви­знав, що Німеччина залежить від російського газу”.

Як не парадоксально, але бо­ротьба з видобутком природно­го газу в Європі зовсім не по­сприяла очищенню довкілля. І не запобігла змінам клімату. Адже газ і далі спалюють, про­сто він походить із рф...

А війна в Україні, зазначає Die Welt, спричинила зростання вартості природного газу, що, своєю чергою, збільшило по­пит на зовсім не екологічне ву­гілля…

Читайте також: "Ганебне видовище" німецької політики