Національний... польовий шпиталь

Улітку пандемія коронавірусу трохи «відпустила» Європу. Президент Франції Емануель Макрон 15 червня у посланні до нації навіть оголосив «перемогу над коронавірусом» і скасував локдаун (жорсткий карантин). Через п’ять днів про завершення стану епідзагрози оголосив прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес. На жаль, осінь довела, що ці лідери помилялися. В Іспанії днями зафіксували понад 15 тисяч нових заражень за добу. А Франція стала на континенті лідером за кількістю інфікувань: понад 32 тисячі за добу! Це третє місце у світі… Друга хвиля коронавірусу накрила й наших сусідів — Словаччину, Польщу, Угорщину й Чехію. Словаки найближчими тижнями хочуть протестувати усе населення країни (крім дітей до 10 років), а поляки вже розгортають у центрах усіх воєводств тимчасові «ковідні» лікарні. У Варшаві таких шпиталів буде два. Один із них обладнають на головній спортивній арені Польщі — стадіоні Narodowy («Національний»).

Як розповів глава польського МОЗ Адам Нєдзєльський, «Вар­шава, Лодзь, Катовіце, Краків, Вроцлав, Познань і Гданськ уже розгляда­ють конкретні місця, де будуть розгорнуті тимчасові лікарні». За словами міністра, такі шпиталі «будуть створені як філії головних лікарень, що перебувають під па­тронатом МВС або Міноборони».

За підготовку польового шпиталю для пацієнтів з коронавірусом, який розгорта­ють на Національному стадіоні у Варшаві, відповідає шеф канцелярії прем’єра Мі­хал Дворчик. За його словами, ця лікарня розрахована на 500 ліжок, які розмістять у приміщеннях Національного стадіону, призначених для проведення конферен­цій. Тут планують класти пацієнтів із се­редньою формою важкості хвороби, яким допомагатимуть, зокрема, кисневою те­рапією. Якщо пацієнтам стане гірше, їх перевозитимуть у стаціонарні лікарні, ко­трі розгортання польових шпиталів суттє­во розвантажить.

«Ми також переобладнаємо повітові лі­карні на інфекційні, призначені для ліку­вання ковіду, — розповів Нєдзєльський. — Національний фонд здоров’я спільно з воєводами визначив перелік таких ліка­рень. Потенціал — близько 10 тисяч ліжок, які допоможуть боротися з Covid-19». Іще «приблизно 3 тисячі ліжок» додасть пере­дача під «ковідні» потреби великих відді­лень воєводських лікарень. Польський уряд також планує залучити мережу при­ватних медичних закладів.

Печальна коронавірусна статисти­ка у Словаччині (наприкінці минуло­го тижня там зафіксували майже дві тисячі нових інфікувань за добу) змуси­ла уряд 5,5-мільйонної країни вдатися до «операції, якої Словаччина ще не пережи­вала». У Братиславі задумали протесту­вати на вірус SARS-CoV-2 усе без винят­ку населення країни (крім дітей віком до 10 років). За словами прем’єр-міністра Словаччини Ігоря Матовича, тотальне тестування є останнім шансом перемог­ти коронавірус, не запроваджуючи у кра­їні жорсткого локдауну. Матович каже, усім, хто матиме позитивні тести, дове­деться піти на самоізоляцію. Прем’єр-міністр також пропонує тестувати усіх, хто в’їжджатиме на територію Словаччини.

Під час позачергового засідання ко­аліційного уряду Словаччини його чле­ни так і не домовилися, чи будуть тести обов’язковими. Як заявив Матович, є ва­ріант, що особам, які проігнорують тесту­вання, обмежать доступ до частини ме­дичних послуг… Медперсонал від хворих не відволікатимуть: тотальне тестування словаків на коронавірус мають провести близько восьми тисяч військових.

Словаків тестуватимуть не у лікарнях, а в спеціально обладнаних місцях за їхні­ми межами. Не виключено, саме там, де зазвичай розміщують виборчі дільниці (у Словаччині їх близько 6 тисяч). Основна частина тестувань має відбутися 31 жов­тня — 1 листопада, 7−8 і 14−15 листопа­да. А вже цими вихідними проведуть «пі­лотне» тестування жителів кількох регіонів на півночі й сході Словаччини, в яких най­більше інфікованих.

Урядову ідею розкритикували дея­кі епідеміологи. Мовляв, таку масштаб­ну операцію, як тестування усього насе­лення, так швидко провести нереально… Достовірність результатів заплановано­го тестування також ставлять під сумнів, адже 13 мільйонів тестів, які нещодавно закупила Словаччина (по 4 євро за шту­ку), є менш точними, ніж традиційні ПЛР-тести, хоча й забезпечать більш швидкі результати.

Тим часом у сусідній зі Словаччиною Чехії добовий приріст інфікованих стано­вив днями понад 11 тисяч осіб. За сло­вами глави чеського МОЗ, протягом наступних двох тижнів заражених і гос­піталізованих більшатиме, як і летальних випадків. Президент Чехії Мілош Земан попросив главу МВС, аби поліціянти на­решті почали штрафувати людей, які не носять масок. (У Чехії люди повинні носи­ти їх у закритих приміщеннях і на зупинках громадського транспорту).

Як повідомляє Business Insider, Швеція поступово відмовляється від своєї м’якої стратегії боротьби з ко­ронавірусом і схиляється до обмежень, прийнятих іншими європейськими країна­ми. Причина? Попри прогнози шведських експертів, у більшості міст королівства очі­куваного рівня колективного імунітету не досягнуто.

Нагадаємо, від початку пандемії ко­ронавірусу Швеція була «білою воро­ною» — відмовлялася від карантину. На­весні шведський уряд не «закрив» країну. Але така стратегія виявилася помилковою: пандемія уразила Швецію набагато силь­ніше, ніж сусідні з нею Норвегію, Данію і Фінляндію. Жертвами ковіду стали у Шве­ції насамперед люди похилого віку, зо­крема мешканці будинків опіки. Через це шведський дозвіл на практично безпере­шкодне поширення країною коронавірусу критики назвали різновидом «евтаназії»…

Головний епідеміолог Швеції Андрес Тегнел розраховував, що, не запроваджу­ючи карантину, до осені вдасться сформу­вати у суспільстві такий рівень колектив­ного імунітету, який завадить подальшим зараженням. Однак із приходом осені у Швеції, як і в інших країнах Європи, кіль­кість інфікованих помітно зросла. Зокре­ма, як пишуть місцеві ЗМІ, у місті Упсала, розташованому поблизу Стокгольма, дже­релом багатьох заражень стали масові спортивні й культурні заходи для дітей і до­рослих. Чимало шведів уже замовили лиж­ний відпочинок у горах, але Тегнел каже, «такі поїздки можуть бути скасовані»…

Як розповів британській The Telegraph Йоакім Роклов із Університету Умеа, у Швеції уже заборонили публічні заходи для понад 50 осіб, але й надалі не реко­мендують носити маски. Деякі регіональ­ні органи влади вирішили запровади­ти обов’язковий домашній карантин для тих, хто живе разом з інфікованими осо­бами (крім дітей). Поза тим, місцева влада може також «рішуче рекомендувати» уни­кати місць із великим скупченням людей — торгових центрів, музеїв, спортивних і концертних залів тощо, а також, за мож­ливості, не користуватися громадським транспортом.

Чому не вийшло з колективним імуні­тетом? «Це наслідок неоднорідного поши­рення коронавірусної хвороби, — каже Тег­нел. — Хоча у деяких великих містах Швеції було багато випадків зараження, все ще існують великі групи людей, яких ковід не торкнувся».