Італію «лихоманить» від коронавірусу

Італія стала першою країною в Європі та третьою у світі (після Китаю і Пів­денної Кореї) за масштабами інфіку­вання небезпечним коронавірусом. За станом на 26 лютого ним інфікувалося понад 320 італійців. Одинадцятеро померли. Українців серед цих осіб немає. Спалах смертоносної інфекції стався у країні, яка чи не найбільше на­магалася від нього вберегтися!

Італія першою серед країн Євросоюзу запровадила посилені перевірки паса­жирів авіарейсів, які прибували з Китаю. Тримала на контролі стан пасажирів кру­їзних лайнерів, які пришвартовувалася до її берегів. Після того, як було зафіксова­но перші два випадки захворювання у ту­ристів, що прибули з Уханя, Італія першою оголосила надзвичайну ситуацію, задіяв­ши ті ж інструменти контролю за поширен­ням вірусу, що й 2003 року під час спала­ху SARS (важкого гострого респіраторного синдрому). Але минуло три тижні — і ось, Італію «лихоманить».

Десять муніципалітетів у Ломбардії та один у Венето (північ країни) ізолювали, встановивши на в’їздах-виїздах тимчасо­ві блокпости. 50-ти тисячам місцевих жи­телів заборонили виїздити за межі їхніх на­селених пунктів. За порушення офіційних приписів передбачено покарання у вигля­ді штрафів і арештів. За словами прем’єр-міністра Італії Джузеппе Конті, обмежувальні заходи можуть тривати кілька тижнів. Уряд закликав своїх співвітчизників зберігати спокій, а недобросовісних тор­говців — не «накручувати» ціни на медичні маски і дезінфікувальні засоби для рук.

Випадки зараження зафіксовано у Мі­лані, Флоренції, на Сицилії. Представни­ки ЄС заявили, що наразі не розглядають обмеження пересування у межах Шенген­ської зони. Власті Ірландії та Франції за­кликали своїх громадян без крайньої не­обхідності не відвідувати північні регіони Італії. Австрія тимчасово припинила заліз­ничне сполучення на кордоні з Італією, але згодом його відновила. У Румунії до потен­ційної загрози поставилися з найбільшою серйозністю. Міністр охорони здоров’я по­передив, що всіх громадян, які відвідували Ломбардію та Венето, після повернення поміщатимуть у карантин — на 14 днів. За кілька днів вірус потрапив до Хорватії, Ав­стрії, Іспанії, Швейцарії та навіть Бразилії — ці країни заявили про перші випадки за­хворювання.

Пані Вікторія (жінка попросила не вка­зувати її прізвища. — Авт.) живе у Локарно (швейцарський кантон Тічино), за 2 км від кордону з Італією та за 50 — від епіцентру спалаху небезпечної інфекції. Розповідає: у всіх маленьких містечках Швейцарії три­вають карнавали, проте масових заходів місцева влада вирішила не скасовувати. Мовляв, це не дасть бажаного ефекту — зу­пинити поширення вірусу вже не вдасться. «По телебаченню говорили: будьте гото­ві, з дня на день влада сповістить про пер­ші випадки інфікування, що й трапилося, — розповіла жінка. — У Швейцарії вже багато заражених. Людина може захворіти, але у неї не буде жодних симптомів або захво­рювання нагадуватиме звичайну застуду. Часто такому хворому взагалі не потрібно надавати медичної допомоги — імунна сис­тема впорається з вірусом. Це не мої при­пущення, так говорять самі лікарі. Мину­лої зими на грип в Італії перехворіло 9 млн осіб, з них 400 — померло. І ніхто не пані­кував… У Німеччині зафіксовано 16 випад­ків інфікування коронавірусом, у Франції — 12, але тамтешні ЗМІ не почали „розкру­чувати“ цієї теми та сіяти паніку серед на­селення. Заперечите: це тому, що в Італії — у десятки разів більше заражених? В Іта­лії людина раз пчихне — і їй проводять тес­тування на цей вірус (за інформацією міс­цевих ЗМІ, таке тестування провели 4100 особам. — Авт.). В інших країнах цього не роблять (методику скринінгу на виявлення коронавірусу Covid-2019 німецькі медики назвали неефективною. — Авт.). Якби ро­били, невідомо, де би цих хворих виявило­ся більше!».

Кожних вихідних Вікторія із чоловіком їз­дить на закупи до сусідньої Італії. Їздили й минулого вікенду. «Магазини, супермарке­ти — все працює. Звісно, люди про корона­вірус говорять, але живуть звичним життям. Їх більше непокоїть, що Швейцарія може закрити кордон. Щодня його перетинає 11 тисяч італійців, які їдуть сюди на роботу».

«Ті люди, що померли від коронавірусу, — всі старшого і похилого віку (від 75 до 91 року, в Італії 7 млн осіб, яким понад 75 ро­ків. — Авт.), з хронічними захворюваннями, — ділиться спостереженнями Наталія Олій­ник, яка живе у Ріміні, італійському курорт­ному місті на березі Адріатичного моря, розташованому за 300 км від епіцентру спалаху. — Звісно, люди трохи бояться, але я не бачила, щоб хтось панікував, скупову­вав продукти чи „штурмував“ аптеки».

Підтверджує слова пані Наталі її тез­ка, Наталія Аморузо, що мешкаєу Верчел­лі (П'ємонт), за 100 км від «червоної зони». «В Італії перебувають мільйони іноземців — живуть тут, працюють або просто відвід­ують країну як туристи. Тож ми очікували спалаху. Але все спокійно. У супермарке­тах повно харчів. У „червоних зонах“ про­дуктові відділи супермаркетів спорожні­ли, і це зрозуміло — якщо все скупили, то кілька днів треба чекати, поки завезуть но­вий товар. Людей постійно інформують у випусках новин, що вони повинні робити, як поводитись, щоб уникнути інфікуван­ня. Наприклад, медичні маски можуть ста­ти у пригоді, тільки якщо щільно приляга­ють до обличчя і мають фільтр. Треба часто мити руки з милом не менш ніж 20 секунд, не торкатися зайвий раз немитими рука­ми носа, рота, очей, уникати місць вели­кого скупчення людей. Аби запобігти по­дальшому поширенню вірусу, закривають школи, театри, музеї, скасовують масо­ві заходи, які мали відбуватися у закритих приміщеннях, екскурсії. Скоротили Вене­ційський карнавал (крім того, шість фут­больних матчів Серії, А проведуть без гля­дачів; у містечках, де зафіксовані випадки захворювання, відмінили літургії, похоро­ни проводять лише за присутності най­ближчих. — Авт.). Проте ніхто не обурюєть­ся, не нарікає, бо всі розуміють, для чого це робиться».

«Паніка спостерігалася лише у пер­ший день. Зараз усе спокійно, — запев­няє уродженка Буковини Світлана Руснак, яка живе у Кодоньйо, містечку з населен­ням 15 тисяч осіб, який місцеві ЗМІ назва­ли „італійським Уханем“ (тут виявили пер­шого у цій країні інфікованого). — Італійці — організована нація, яка дотримується інструкцій санепідеміологів, органів пра­вопорядку та місцевої влади. Комерційна діяльність призупинена (крім аптек і супер­маркетів). Учора ми з чоловіком придба­ли всі необхідні продукти та засоби гігієни. Щоб зайти у супермаркет, треба одягнути медичну маску і рукавички. Якщо у людини з’явилися підозрілі симптоми, повинна те­лефонувати на номер 112 — єдиний номер екстреного виклику для регіону Ломбар­дія. Якщо хоче дізнатися якусь інформацію — на номер 1500 (цю лінію обслуговує мініс­терство охорони здоров’я Італії). Лікарня у нашому містечку закрита — надає допомо­гу лише внутрішнім пацієнтам. Медперсо­нал забезпечений всіма необхідними за­собами захисту. Громадський транспорт у нашій зоні не зупиняється. Не можемо ні­куди виїхати і ніхто до нас не може заїхати — тільки за спеціальним дозволом, які на­дають префектури. Порушення караєть­ся трьома місяцями в’язниці. Українці, які легально перебувають в Італії, зараження не бояться і додому їхати, щоб перечека­ти спалах, не поспішають, бо знають, що у разі потреби їм нададуть висококваліфі­ковану медичну допомогу. На відміну від українського, італійське міністерство охо­рони здоров’я продемонструвало: воно знає, як діяти у надзвичайних ситуаціях глобального масштабу».

«У нашому муніципалітеті — троє інфі­кованих, — розповідає Анжеліка Ганата­ускєнє, яка живе у Поденцано (провінція П’яченза). — Усі китайські крамниці — за­криті. Закрили також заправку — працює лише самообслуговування. На китайців (а їх в Італії багато) косо ніхто не дивиться, адже серед інфікованих їх практично не­має. Місцеві розкупили усі продукти. По­лиці — порожні. Власники супермарке­тів задоволено потирають руки.» Жінка переконана: італійська система охорони здоров’я, яку самі італійці нещадно кри­тикують, впорається із викликом: «Якщо є ризик летальних наслідків (звернетеся до лікарів зі зловісними симптомами), вам одразу і у повному об’ємі нададуть висо­кокваліфіковану медичну допомогу. А якщо у вас «нежить і болить десь там, то скажуть, щоб ще трохи почекали. Мій друг потрапив до лікарні із задишкою і високою темпера­турою — його відразу почали лікувати. А я з високим тиском шість годин чекала, поки до мене хтось підійде».

За офіційними даними, на Апеннінах проживає майже 210 тисяч українців. Тож з великою ймовірністю вірус таки потрапить в Україну. Як готується до цього українська влада? За повідомленням ВВС Україна, з 24 лютого пасажирам, які прямо прибува­ють з Італії у два київські аеропорти, «Бо­риспіль» та «Жуляни», і з 25-го тим, які по­вертаються з Італії автомобілем, міряють температуру. Але цю процедуру проводять за бажання самої людини. Голова прикор­донної служби України Сергій Дейнеко пригрозив, що буде оприлюднювати осо­бисті дані тих, хто відмовляється проходи­ти таку перевірку.

Нагадаємо: днями ВООЗ переда­ла Україні тест-систему, якої вистачить, щоб провести 900 випробувань, і ще 87 є у запасі (раніше Україна закупила тест-систему на 90 зразків, з них три вже вико­ристала — у жодному випадку факт інфіку­вання коронавірусом не підтвердився).

Як повідомляє CNN, Covid-2019 зара­зилося понад 80 тисяч осіб у світі. Випад­ки інфікування підтверджені у 34 країнах. У понеділок, 24 лютого, ВООЗ заявила, що стримувати поширення вірусу стає дедалі важче. Смертність від коронавірусу у місті Ухань, звідки він і поширився світом, ста­новить від 2% до 4%. В інших населених пунктах Китаю та інших країнах — менше 1%. Якщо захворювання має легкий пере­біг, людина одужує за два тижні.

Раніше повідомлялося, що у Китаї за­фіксовано повторні випадки зараження, а інкубаційний період хвороби може трива­ти не 14, а 27 днів.

Фото Facebook і Backgrid/EPA