BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Лелеки знаходять корм на плантаціях сої

Спека допікає і братам нашим меншим. Зокрема лелекам, яким за високої температури повітря складніше знайти корм для себе і своїх пташенят. Малечі якраз зараз треба набиратися сил для самостійного життя. Посушливе літо не дає розмножуватися на луках жучкам, ящіркам та іншим дрібним тваринкам, якими так люблять ласувати бузьки. Але вони знайшли вихід із проблемної ситуації

Цей бузьок у пошуках поживи із соєвого поля згодом перейшов на селянський город. Фото автора
Цей бузьок у пошуках поживи із соєвого поля згодом перейшов на селянський город. Фото автора

Їдемо з товаришем повз поле, засіяне соєю. Через брак дощів вона ще доволі мала. Зате в ній завелися всякі шкідники. Агрономи знають, що найбільше цій культурі шкодять листоїди, смугасті блішки, люцернові совки (гусінь і метелики), соєві плодожерки, акацієві вогнівки, лучні метелики.

Якраз на цих паразитів полюють зараз лелеки. Цілими табунами ідуть по плантації і прочісують її, «пасуться»: нагнулися, довгим дзьобом вхопили жучка чи гусеницю — і щоб заковтнути їх, закидають голови на спину. На людей не зважають.

Живий корм у сої - мініатюрний, щоб наїстися досхочу, треба добре находитися. Але у бузьків іншого вибору немає. Образно кажучи, якщо раніше вони їли столовою ложкою, то тепер змушені робити це ложкою чайною.

Орнітологи розповідали нам, що у засуху, у «голодні роки», деякі бузьки для виживання вдаються до надзвичайних заходів: полюють на домашніх курчат, каченят…

Рано чи пізно прийде така бажана волога — легше буде нам з вами, рослинам і тваринам.