Лелеки повертаються! Але влаштовувати їм пишні прийоми не варто

Іван Фаріон
- 04.03.2026, 11:30
- 713

Польські орнітологи повідомили, що «їхні» лелеки (на території РП влітку живе не менш ніж 45 тисяч пар) із теплих країв взяли курс додому і ось-ось з’являться на берегах Вісли і Одри. Це вдалося з‘ясувати завдяки GPS-трекерам на сонячних батареях, які встановлено на спинах певної частини бузьків, що гніздяться у Речі Посполитій. Сучасні технології дають змогу у режимі реального часу через супутник відстежувати мандри білих птахів з чорною ознакою. А як справи у наших з вами лелек?

Коли у студінь лелеки збираються до гурту, не треба порушувати їхнього спокою

Про це ми розпитували у доктора біологічних наук, професора Львівського національного університету ім. Івана Франка Андрія Бокотея.

— З «нашими» бузьками ситуація точно така ж, бо вони летять разом з «польськими», — каже науковець. — На жаль, українські лелеки трекерів не мають. У 2024 році ми у Шацьку помітили двох молодих птахів, стежили за ними за сигналами передавачів, але через кілька місяців під час перельоту на зимівлю бузьки загинули. Наші сусіди-поляки мітять трекерами понад 30 особин на рік. Це дуже дорога справа, ми ж не маємо для неї фінансових можливостей. Проте знаємо достеменно: наші і їхні лелеки повертаються одночасно. «Польські» летять через західні області України. У себе вдома вони будуть на тиждень-два пізніше від наших.

— Летять лелеки, значить, слід чекати тепла?

— Не думаю, що вони знають прогноз погоди. Птахи летять, бо їх до цього спонукає інстинкт. Так відбувається щороку. На це впливає не стільки температура повітря, скільки тривалість світлого періоду доби. День стає довшим, і у них спрацьовує механізм повернення додому. Назад лелеки повертаються близько місяця. У теплі краї летять удвічі довше.

Не можемо точно сказати, де саме зимують наші птахи, поки не матимемо таких передавачів. Орієнтовно це Південно-Східна, Південна Африка. Впродовж зимівлі лелеки можуть пересуватися по різних країнах. Летять туди, де є їжа, вода, де безпечно, затишно.

— Зима ще може викинути коники і у березні. Як допомогти лелекам, якщо їх спіткають морози, сніговії, сильні вітри?

— Щоб лелеки не загинули, їх не треба турбувати. Це найважливіше. Для лелек великий сніг і голод не стане страшною бідою протягом майже тижня. Великих снігопадів уже не буде. Але навіть якщо здійметься хуртовина, вони у спокої перестоять значно довше, ніж тоді, коли їх будемо турбувати, ганяти, лякати, через що вони втікатимуть, витрачатимуть сили. Тоді лелеки загинуть швидше. І не факт, що їстимуть те, що будемо їм давати. Тому найкраще не чіпати лелек. Хіба якщо тривалий час буде сніг ніг по коліна і мороз 10−12 градусів — тоді їм можна було б допомагати.

— За таких умов чим можна було б лелек підгодувати?

— Давати зерно бузькам не потрібно, бо вони м’ясоїдні. А от варені яйця — так, свіжоморожену рибу — так, але у жодному разі не солену. Не думаю, що дійде до аномальної погоди. Буває, лелеки прилетять, випаде кілька міліметрів снігу — і люди кидаються їх підгодовувати. Не треба цього робити! Дикі птахи вміють виживати у складних умовах — інакше давно вимерли б. Це ж не перший раз у нас у березні чи навіть у квітні буде сніг-мороз! Хтось прилетить, хтось відступить перед тими морозами, а потім повернеться. Не треба їх чіпати — це перше правило.

— Дрібним птахам взимку давали сало…

— Це добре у холодні періоди. Птахам воно справді допоможе. Але коли не буде снігу, морозу, цього робити не слід — інакше ми «розлінимо» птахів. Вони повинні виживати самостійно. Так робили завжди і повинні так робити надалі. Можемо їм допомогти у дуже складні періоди, це врятує комусь життя. Але допомагати постійно — це завдавати шкоди. Бо у такий спосіб ми їх розманіжуємо. Їм це не потрібно, і нам — теж. Бо, як відомо, добрими намірами вистелено дорогу у погані місця.