BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

«Політ думок»: майстриня Олена Цілуйко створює оригінальні ляльки «з думками»…

Майстриня Олена Цілуйко серію ляльок про наші думки почала виготовляти у 2024 році. Цього року зробила нову серію — «Думки рояться». Пані Олена навіть зняла коротенький анімаційний фільм про вигадану реальність, в якій думки є вільними від людей. Думки легко мандрують від людини до людини. Інколи одній думці вдається заволодіти цілим натовпом. Буває, декілька думок нараз зустрічаються в одній людині…

— Серію ляльок «з думками» я по­чала робити ще у 2024 році, — розпо­відає майстриня — лялькарка Олена Цілуйко. — У той час чоловік пішов на війну. І я залишилася сама. Точніше, зі своїми думками…

Я замислилася над тим, чому люди чинять ті чи інші дії? Очевид­но, якісь думки їх мотивують. Ба­чимо зовнішні риси людини, але об'єктивну характеристику дають саме її думки.

У своїх роботах задумуюсь над тим, що людина думає. Про те, що приховане… Потрібно було знайти візуальні образи, які б могли це по­казати.

Наприклад, у першій серії «Політ думок» голови у персонажа немає. Він тримає в руках паперовий літа­чок. І його запускає… Людина пише свої думки на папері і запускає їх у вільний політ (дає їх комусь почита­ти).

Друга серія — «Нав'язливі думки». Тут персонаж має голову. Але як по­казати нав’язливість думок? Уявила зім'ятий вітром папірець з текстом, який людині налипає на обличчя. Вона відвертається, але цей папі­рець все одно летить в обличчя… У цих роботах не намагалася зроби­ти щось позитивне. Хотіла, щоб мої роботи були переконливими. І зро­зуміла, що ця тема — невичерпна!

Найприємніша серія, мабуть, «Теплі думки». Ми бачимо клубо­чок, від якого тягнеться ниточка. Людина щось продуктивно плете. Це щось дуже тепле… Вона вбрана в теплі шкарпетки. Ця жінка старшо­го віку любить щось плести. Їй ком­фортно.

— У вас є цікава серія ляльок «Небезпечні думки».

— Мова про те, що є думки, які застерігають від чогось… Думала, як зробити так, щоб це було пере­конливо. Є якісь знаки, лаконічні і зрозумілі. Знак «заборони» є саме таким. Наприклад, людина хоче пір­нути у воду, але купатися у цій во­доймі заборонено. Така комбінація мені здалася найбільш переконли­вою.

Першу серію ляльок робила у техніці пап'є-маше. Це були ліплені скульптурки, без текстилю. А друга серія більше схожа на ляльку, вона має текстильне тіло. Матеріал — по­лімерна глина. Працювати у цій тех­ніці можна значно швидше. Немає потреби довший час обробляти по­верхню.

«Заборонені і небезпечні думки» — це якби застереження. «Чужі дум­ки» мають наслідки. Мій персонаж — без голови, виливає на себе чер­воний кетчуп… У такий спосіб я хо­тіла показати: той, хто діє, спираю­чись на чужі думки, може отримати такі наслідки.

Персонаж із серії «Думки вголос» здатен лише висловлюватися. Він не має ні очей, ні вух… Він не запро­грамований сприймати якісь думки. Те, що він висловлює, не ґрунтуєть­ся на якомусь досвіді. І все, що він говорить, є недоречним… Такий не­однозначний цей персонаж.

Пані Олена каже, її чоловік і нада­лі служить. Тож вона досі залишаєть­ся сама зі своїми думками…

— Раніше чоловік допомагав мені робити дерев’яні підставочки для ляльок, — каже Олена Цілуйко. — Те­пер я беру ключик, йду у його май­стерню, вмикаю деревообробний верстатик і все роблю сама.