Передплата 2025 «Неймовірні історії життя»

«У пісні „Птах молитви“ усе правильно „поскладано“. Але сам образ мене не переконав»

На «Євробаченні-2025» Україну представить гурт Ziferblat — із піснею Bird of Pray

Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел

У фіналі Національного відбору на міжнародний пісенний конкурс «Євробачення» судді й телеглядачі вирішили, що до швейцарського Базеля у травні поїде гурт Ziferblat. Судді дали цьому колективу 9 балів з 10, а глядачі поставили максимальну оцінку.

Київський гурт Ziferblat скла­дається із трьох учасників: двох братів-близнюків Даниїла Ле­щинського (соліст) і Валентина Лещинського (гітарист) та Федо­ра Ходакова (барабанщик). Гурт створили у середині 2015 року. 2017-го вийшов їхній дебютний мініальбом «Кіносеанс».

Минулого року колектив посів на Нацвідборі на «Євробачення» друге місце. Пісня Bird of Pray («Птах молитви») виконана у сти­лях «диско-фанк» і «хіпі».

Попри те, що звинувачувати членів журі в якійсь «хімії» цьогоріч не було за що (адже смаки фахів­ців і телеглядачів збіглися майже на 100 відсотків), у соцмережах не обійшлося без скандалу. У його центрі напередодні Національ­ного відбору опинилася співачка FIЇNKA, яку звинуватили у плагіаті. Начебто її трек схожий на лати­ноамериканський хіт Con Altura… Але ситуацію врятувала співачка і продюсерка Тіна Кароль, яка ка­тегорично спростувала ті звину­вачення. Кароль наголосила, що треки мають абсолютно різну гар­монію, ритміку, темп і зміст.

Іще одним скандалом став гонорар членам журі і ведучим, яким за роботу начебто заплати­ли (на шістьох осіб) понад мільйон гривень. Більшість дописувачів у соцмережах переконують, що роздавати такі гонорари під час війни некоректно.

Коментарі для «ВЗ»

Галина ГУЗЬО, промоменеджерка артистів і культурних проєктів

— Цьогорічний відбір був дуже сильним, одним із найпотужніших за останні роки як за рівнем учасників, так і за рівнем постановки шоу. Дум­ки і глядачів, і членів журі майже збіглися. Ziferblat удруге взяв участь у Нацвідборі. Торік вони поступилися лише Альоні Альоні й Джері Хейл, які достойно представили нашу країну на «Євробаченні». Цьогоріч Ziferblat прогнозовано йшов до перемоги. Хоча особисто мій голос полетів за KHAYAT. Мені він видався більш цілісним, пісня розкриває його фоль­клорний вокал. Як на мене, він дуже сильно прозвучав би на «Євробачен­ні» — як нагадування про Україну. Ці етномотиви нас завжди приводили до високих результатів, і навіть до перемоги. Чого мені бракує у Ziferblat? Можливо, більш вираженої національної складової, хоча у них також при­сутні етномотиви, присутня українська мова, що теж важливо. Вірю, вони впораються із завданням, і хочу побажати їм перемоги.

Андрій ЯЦКІВ, керівник Академічного інструментального ансамблю солістів «Ви­сокий Замок» Львівської національної філармонії ім. М. Скорика

— Своїм національним елементом і текстом пісні мені сподобалася FIЇNKA — вона послідовно утверджує, що таке українська культура. Єди­не, трішечки наслідує гурт «Калуш» у своїй стилістиці і за музичними елементами. Натомість KHAYAT за вокальними даними, на мою думку, номер один. Тут є також сценічна єдність образу — пісня Honor («Честь») і його чітка позиція: я можу, я мушу… Цей співак мене переконує. Стосов­но переможців — Ziferblat. Пісня, з точки зору музичної форми, цікава. Застосовано багато елементів — вокалізи, багатоголосся, сама будова пісні має цікаві відхилення. Єдине, на мою думку, їм ще треба попрацю­вати над чистотою інтонації в акордах і у вокалізах. Мені у цій пісні бракує трішки національного, точніше, його тут просто нема. Не до кінця мене також переконав той стилістичний образ 70-х років. Їхня пісня «Птах мо­литви» мені подобається, тут усе правильно «поскладано» — і з точку зору музичної, і з точки зору кульмінації, і з точки зору перегри. Але сам образ мене не переконав.