Порпаються у землі, але залишаються чистюлями

Кроти ще ті «працеголіки»! Оскільки дуже люблять спожи­вати черв‘яків, жуків, равликів (це джерело білка), то у їх пошу­ку здатні перевернути все дого­ри дригом. За хвилину можуть прорити під землею 30 см ту­нелю! За день їхні ходи сягають кількадесяти метрів. А білково­го корму з'їдять за добу стіль­ки ж, скільки важать самі. Крім того, роблять собі продуктову «заначку», в якій може зберіга­тися «на чорний день» до двох кілограмів висококалорійного корму. Для цього є вагома при­чина: кріт не може довго бути голодним. Якщо не поїсть про­тягом 17 годин, помре.

До слова, швидко впоратися зі своїми трофеями кротам до­помагають міцні зуби — їх у ньо­го 44! Не повірите, але вони ма­ють ще й ікла!

Багато з тих, кому пощас­тило бачити крота на поверхні, вважає його незграбним, непо­воротким. Неправильна думка. Якщо цього «тихохода» змусять обставини, за хвилину може пробігти 25 метрів! Швидко ру­хатися по норах (зазвичай їхня довжина сягає 200 метрів) до­помагає шубка з особливим ворсом — він росте прямо, не задирається, що дозволяє лег­ко рухатися у будь-якому на­прямку. І ще одна цінність та­кого хутра — воно відштовхує бруд. Через це кроти, хоч і пор­паються весь час у землі, зали­шаються чистюлями.