Мікрогріном цікавляться дорослі та діти

Ще донедавна Оксана Черемісіна особливо не цікавилась мікрозеленню. Усе змінив марафон зі схуднення, до якого приєдналася. За умовами проєкту, потрібно було тренуватись у спортзалі і дотримуватись здорового харчування. Молода жінка почала шукати інформацію в Інтернеті про те, як забезпечити організм необхідними речовинами. Коли натрапила на статтю про мікрозелень, то виявилось, що в Луцьку знайти таку майже нереально.

«Чоловік порадив самій її вирощу­вати, — згадує співрозмовниця. — Я вирішила спробувати. Знайшла вдома пачку насіння редиски, висіяла в наповнений землею лоток, побризкала водою, накрила і поставила в темне місце. Потім щодня зволожувала поверхню пуль­веризатором. Щойно з’явилися паростки, виставила ємкість на підвіконня і щодня скроплювала водою».

Експеримент вдався, через тиждень рослинки можна було споживати. Наступ­ного разу пані Оксана посадила вже кілька видів насіння. І цього разу теж усе вийшло. Вона почала додавати мікрозелень у стра­ви. Чоловікові та синові згадані вітамінні до­бавки засмакували.

До того ж жінка помітила, що втрачає вагу. А коли розпо­віла про свої результати іншим учасницям проєкту, ті просили виростити мікрогрін і для них. Поступово замовлень побіль­шало. Пані Оксана, котра на той час мала досвід роботи в торгів­лі, зрозуміла, що таким чином можна заробляти.

Починала свій бізнес у під­вальному приміщенні. Нині вирощує в теплиці до двох де­сятків видів мікрогріну. Найпо­пулярнішими серед споживачів є ніжні паростки гороху, соняш­нику, броколі, руколи. Вітамін­ну зелень нині замовляють не лише супермаркети Луцька, а й популярні торгові мережі Льво­ва та Рівного.

«А чим мікрозелень корисна і чи важко виростити її в домаш­ніх умовах?», — запитую ентузі­астку.

«Згадані паростки містять цілий комплекс корисних речо­вин — вітаміни, мінерали, анти­оксиданти, — стверджує Оксана Черемісіна. — В одному нашому боксі з мікрозеленню броколі, наприклад, їх стільки, як у п’яти кілограмах цієї капусти. Ви ж таку кількість капусти за один-два рази навряд чи зможете з'їсти. А 50 грамів мікрозелені - запросто!».

У домашніх умовах господи­ня радить сіяти насіння в лотку, а замість землі використати спеціальні лляні підстилки або кокосовий субстрат. На край­ній випадок можна зволожити шматок паперового рушника. Мікрозелень — екологічно чис­тий продукт, тому насіння слід брати тільки не оброблене хімі­катами. Промийте його водою, посійте в лоток і накрийте. По­тім треба щодня зволожувати пульверизатором.

Коли мине чотири дні, окрес­люються сходи. Їм потрібне со­нячне проміння, тож перенесіть тару на світло. Через тиждень зелень готова до зрізування. Щоправда, такі примхливі рос­лини, як базилік та щавель Кри­вава Мері ростуть близько міся­ця.

«Вирощувати мікрогрін не складно, — стверджує пані Оксана. — Зараз чимало людей цікавиться ним для профілак­тики авітамінозу, тому я часто проводжу майстер-класи.

Донедавна навчала сіяти мі­крозелень лише дорослих. А два тижні тому до мене зверну­лись вихователі одного з дит­садків і попросили провести на­вчання для дошкільнят. Я довго думала, як їх зацікавити, і зре­штою провела майстер-клас в ігровій формі. Діти охоче сіяли соняшник. Потім кожен забрав лоток зі собою. І я тішилась, бо бачила, що малюки справились із завданням. Підростають юні городники!".

Запитую співрозмовницю, якій мікрозелені надає перева­гу. Вона відповідає, що любить мікси. Вдома змішує зелені паростки капусти, руколи, ре­диски, броколі, соняшнику і по жмені додає до страв. Ствер­джує: така їжа смакує краще, ніж звичайна городина.

Людмила ПРИЙМАЧУК