Фотограф Мишко підгодовує паркових… мишей

Раніше головними персонажами Михайла під час його прогулянок на природі були віртуозні біл­ки, синички, голуби. А віднедавна в його об‘єктив все частіше потрапляють лісові миші. Якщо для одних завжди має припасені у сумці горіхи, насін­ня, то для інших — бублики. Почувши їхній запах, гризуни вилазять зі своїх нірок і хрумають гостин­ці. Взагалі-то ці створіннячка доволі лякливі, але появи Михайла не бояться — навіть якщо до них підійти з фотокамерою на півтора метра…

— Щоб встигнути зробити вдалий кадр, треба правильно закріпити бублик чи не кинути замалий шматок хліба, — розповідає фотограф. — Бо миша просто затягне його в укриття з гілок і більше ви її не побачите, поки хіба не з'їсть з родичами корм. На­сіння соняшнику тягають по одній штуці - їдять його під гілками, смішно склавши лапки. Точно як люди…

Михайло підмітив: коли тривала кількамісяч­на посуха, тих мишей не було і близько. Зараз же знову звідкись з’явилися…

— Миші живуть у тому ж парковому масиві, що і білки, — каже Михайло. — З настанням холодів по­чали вилазити зі своїх нір активніше. Думаю, що у мій об‘єктив потрапив тепер різновид цих гризу­нів — житник пасистий, ще молоденький екземп­ляр. Житники пасисті люблять жити під купами гі­лок — там зручно сховатися. Їдять усе.

Підписникам Михайла Марківа у соцмережах дуже подобаються ці його фотографії-віддушини. Бо у час війни будь-який позитив іде людям на ко­ристь. Щоправда, часом є і жартівлива критика. Десь з місяць тому оператор агенції Рейтер Сер­гій Каразій так прокоментував Михайлове фото із мишами: «Коли ти знімав білок, то був нормаль­ною людиною. А до чого тепер докотився?!»

А ось як сам Михайло оцінює своє хобі: «Мій тато колись був мисливцем. Я теж полюю на зві­рів. Але у мене всі вони — живі…»

До слова, вдома у Михайла Марківа живуть три коти. Останнього підібрав наприкінці літа. Назвав його Тимофієм.