«Так люблю намистинки, що можу сидіти і просто дивитися на них»

Полтавчанка Марина Салій, попри те, що має нетворчу професію, бо працює діловодом, насправді дуже творча особистість. Чотири роки тому Марина почала робити дуже красиві набори намиста і сережок. Хоча, як сама зізнається, любов до цієї краси у неї народилася дуже давно. У дитинстві.

— Коли була малою, бачила, які гарні у мами прикраси, — розповіла Марина журналістці «ВЗ». — Потайки, звісно, без дозволу брала сережки і чіпляла їх собі, крутилася перед дзеркалом і уявляла себе принцесою. А були ще такі моменти, коли дозрівали черешні і вишні, то чіпляла на вушка чи то дві вишеньки, чи дві черешеньки. А коли стала дорослішою, мала вже власну колекцію сережок, і завжди любила їх одягати.

За словами Марини, усе змінилося у жовтні 2020-го, коли зробила на замовлення перші сережки. За кілька днів одна жінка запитала, чи може дівчина зробити комплект — сережки і намисто.

— Знаєте, коли зробила свій перший комплект, можливо, через те, що це саме моя робота, але він мені здався найкрасивішим у світі, — сміється Марина. — І тоді я почала вивчати ідеї, знаходила роботи інших майстринь, а ще вивчала історію свого краю. Раніше не надавала значення, які насправді гарні українські коралі. Для себе, щоправда, обрала сучасний тонований корал і вирішила- робитиму усе тільки з натуральних матеріалів. Основа — зі срібла, а намистини — справжні корали.

Майстриня віддає перевагу «пишному» намисту, каже, що любить, коли намисто лягає кількома низками — від п’яти рядів і більше. Дівчина має свій стиль, робить усі прикраси на свій смак.

— Марино, кажете, що намистинки фарбуєте. А воно потім не облазить?

— Я їх особисто не фарбую. Коли отримую намистинки, намочую їх у воді, щоб зайва фарба залишилася у воді, а не на одязі чи шкірі.

— А як перевірити, чи вам надіслали справжній корал?

— Усе дуже просто. Беру одну намистинку і занурюю в оцет, і вже за кілька секунд намистинка починає вкриватися бульбашками, фарба з неї злазить, і вона стає білою. Неозброєним оком видно, що це — натуральна намистинка, на ній видно лінії росту цього коралу.

— Натуральні корали, та ще й зі сріблом, мабуть, і коштують немало. А яка у вас цінова політика?

— Якщо це одна низочка намиста, то його вартість невисока — від 500 гривень. Чим більше низок, чим більше срібла у виробі, тим воно дорожче. Найдорожче намисто у мене коштувало близько 5 тисяч гривень. Але там були і срібні монети, і срібні замочки, і срібні бусинки, і натуральні корали. Пригадую, робила намисто, у якому було 20 низок. Чим пишніша прикраса — тим вона і гарніша. Я іноді і на роботу одягаю намисто, але не дуже пишне. Знаєте, і тоді почуваюся королевою: йду вулицею, а всі звертають увагу на коралі. Люди підходять, запитують, як пройти кудись-там. А самі свердлять очима намисто. А потім вже й не слухають, як я їм розповідаю, куди йти(сміється. — Г.Я.).

— Багато часу витрачаєте на виготовлення одного комплекту?

— Найважчий момент у створенні прикраси — придумати, що з того вийде і скомпонувати. Сама робота займає небагато часу — усе залежить від того, скільки низок у прикрасі. Одна річ може зайняти годину-півтори, інша — дві і більше. Головне, щоб був гарний настрій. Бо нанизувати намистинки треба лише у доброму настрої і з позитивними думками.

— Чи повторюються ваші вироби?

— Таких, щоб повторювалося один до одного, у мене не було. Схожі - так. Камінчики відрізняються, бусинки — іноді також інші. Я не люблю робити повтори. Відпускаю свою фантазію у вільне плавання, і створюю щось оригінальне і цікаве — від душі. Не можу нікому довірити, щоб хтось нанизував намистинки замість мене. Мені треба особисто до кожної бусинки доторкнутися. Найбільше сумую за кораликами, коли виїжджаю з дому. Через кілька днів відсутності у мене починають свербіти руки, не можу дочекатися, коли приїду додому і почну знову щось творити. Я так люблю ті намистини, що й словами не передати. Можу сидіти і просто дивитися на них. Коли виріб готовий і я маю його надіслати замовниці, кожну намистинку протираю сумішшю рицинової і трояндової олійок. Так, потім кожну намистинку треба і повитирати серветкою. Але як же вони потужно потім пахнуть! Аж у голові паморочиться.

У прикрасах Марини Салій красуються жінки у Польщі, Чехії, Німеччині та інших країнах Європи. Частину коштів від продажу прикрас пані Марина віддає на підтримку українських захисників. А ще з намист отримують фінансову підтримку тварини у Полтавському притулку для тварин.