Тисяча ложок Олега Хілька
У колекції 80-річного Олега Олексійовича Хілька з міста Сокирян — понад тисяча дерев’яних ложок розміром від 14 мм до 1 м. І всі вони виготовлені його вмілими руками
Спочатку витісував прості вироби. Потім узявся за тематичні — у яких ручки мають вигляд козаків, звіряток, літер. Ще ж майстрував подарункові, чайні, столові (загалом — 15 різновидів). До речі, серед них — жодної однакової!
За плечима старшого чоловіка — навчання в будівельному технікумі і понад 40-річна праця. Три десятиліття був архітектором Сокирянського району, начальником відділу архітектури та містобудування державної адміністрації. А у вихідні цікавився виробами народних умільців. Вийшовши на заслужений відпочинок, присвячує цій справі весь вільний час.
В Олега Олексійовича немає майстерні, тож працює на балконі, у підвалі чи навіть надворі (під кроною горіха). Заготовками стає деревина різних порід: дуб, акація, горіх, липа, каштан, клен, верба, абрикос, груша, слива, черешня, Вони мають бути сухими, розпиляними на бруски.
Проблем із матеріалом немає. Бо виручає старий батьківський сад. Та й чимало людей приносять майстрові полінця, бо знають, що дасть з ними раду.
Одну просту ложку умілець виготовляє упродовж двох годин, а над складнішою трудиться 2−3 дні. Насамперед малює макет на папері, опісля переносить на деревину й спеціальними інструментами, які виготовили місцеві ковалі, забирає зайві частини. Таким чином окреслюється потрібна форма.
Наступний етап — дворазова обробка шліфувальним папером. А вже готовий виріб пан Олег змащує спеціальною морилкою або сумішшю воску з оливковою олією.
Своїми ложками майстер у побуті здебільшого не користується. Бере тільки маленькі - для солі, спецій та гірчиці.
Зауважимо, що власні вироби пенсіонер не продає. а лише роздаровує рідним, друзям, знайомим. Великий доробок зберігає вдома — у шафах, коробках. Каже, якщо в місті відкриється музей, то залюбки передасть їх туди.
