Залюбки працюють у саду та на городі
Близько десяти років тому львів'яни Анатолій та Олена Коробки придбали у садовому товаристві «Черемшина» Бартатівської сільської ради дачну ділянку. Відтоді вона стала улюбленим місцем, де подружжя проводить увесь вільний час.
Анатолій Миколайович відремонтував літній будиночок, поряд звів невеличкий сарай для городнього інвентарю, ще ж змайстрував альтанку, тепличку.
Особлива любов чоловіка — садовина, якій відвів значну частину площі. Тепер на обійсті плодоносять яблуні, колоноподібні груші, абрикоси, три персики, диво-вишня (гібрид вишні й черешні).
Також дарують ягоди смородина, лохина, ремонтантна та традиційна малина, мао-мао (гібрид малини й суниці). Поряд чіпляється вусиками за шпалеру виноград… Відтак усе літо на столі дбайливої родини не переводяться свіжі плоди. Дружина готує з них компоти, джеми, варення.
До речі, одна з передумов високого врожаю — хороше запилення. Проводять його свої ж бджоли, адже господар має невеличку пасіку. Так золотокрилки віддячують за хороший догляд. А заодно ще й приносять якісний мед.
Чимало уваги приділяють Коробки овочам. Оскільки місцевість низовинна, то більшість із них ростуть на спеціально облаштованих підвищених грядках. Їх наповнено родючою землею та привезеним з іподрому кінським гноєм, який виконує роль добрива і мульчі.
Отож активно тягнуться до сонця картопля, морква, часник, цибуля, буряки, огірки, зеленіють кріп, вітамінні салати…
А недавно герої нашої розповіді висадили у відкритий ґрунт розсаду баклажанів. Їх, як і ряд інших теплолюбів, накривають імпровізованим парничком із об'ємних пет-пляшок, у котрих відрізане дно, а горловина затягнута агроволокном (для хорошого провітрювання). Таке нехитре пристосування захищає паростки від нічних знижень температури, а також стає перепоною ненажерливим слимакам.
Окрема тема — помідори, які просто неба зазвичай заражаються фітофторозом. Тому їх доводиться плекати у теплиці. Це високорослі сорти Апельсин, Чорний принц, Малинівка, Дебарао. Аби рослини не хилилися, пан Анатолій біля кожної натягнув від землі до даху надійні мотузки, що підтримують стовбурці. Тож томати ростуть міцними та здоровими.
Ну і, звісно, як же без квітів? Ними Олена Володимирівна обсадила кожен закуток обійстя. З ранньої весни тут цвітуть гіацинти, нарциси, тюльпани, іриси. Потім настає черга півоній, троянд, клематисів, айстр, фуксій. Тож різноманітні барви милують око аж до холодів.
