Музика прикрашатиме месу

Музичний інструмент подарували храму римо-католики з Німеччини.

Історія парафіяльного костелу у місті Дубно на Рівненщині починається з XVI століття. Перший храм на честь святого Андрія був дерев’яним. Серед його жертводавців були представники таких відомих шляхетських родин, як Вишневецькі, Заславські, Сангушки, Любомирські. На жаль, вік костелу був недовгим — він згорів під час пожежі. Така ж доля спіткала і тимчасовий дерев’яний храм, названий на честь Вознесіння Діви Марії. Мурований костел почали будувати наприкінці XVIII століття. Освятили його в 1830 році.

Євхаристійне чудо під час гонінь

Костел назвали на честь шанованого католицького святого, чеського священника Яна Непомука. Його вважають покровителем сповідників та подорожніх. Відомо, що в часи, коли Дубно належало до російської імперії, у костелі сталася подія, про яку дізналися навіть у Ватикані.

«У 1842 році під час служби у храмі відбулось євхаристійне чудо, — розповідає ксьондз Гжеґож Оважани, настоятель костелу святого Яна Непомука. — Це якраз було в часи, коли царська влада влаштувала гоніння на тих, хто сповідував католицьку віру. Коли люди прийшли помолитися, в променях над вівтарем з’явився Ісус Христос і розпростер над вірянами руки, ніби благословляючи їх».
Тодішня влада заборонила священнику розповідати цю історію. Проте незабаром про неї дізналися за межами історичної Волині. Факт чуда зафіксований в документах Ватикану.

За словами отця Гжеґожа, костел у Дубно діяв до 1959 року. Його закрили у розпал антирелігійної кампанії, влаштованої радянською владою. Все майно святині розікрали, орган розтрощили і викинули. А в костелі відкрили спортшколу. Проте історія має властивість рухатися по спіралі. У 1994 році, за часів Незалежності України, костел Яна Непомука повернули місцевій римо-католицькій громаді. А через 65 років у храмі знову зазвучав орган. Його подарували Луцькій дієцезії римо-католицької церкви парафіяни з Німеччини. А вже з Луцька його передали Дубенському костелу, що теж входить до дієцезії.

Немає труб, то допоможуть друзі

Першим, кому запропонували скласти і настроїти орган, був викладач Волинського училища культури і мистецтв Петро Сухоцький. Він — музикант, має відповідну освіту і досвід, щосуботи грає на органі у Луцькому кафедральному костелі Петра і Павла. Цей чоловік — один з небагатьох майстрів в Україні, хто доглядає, ремонтує і настроює органи. Своєю чергою він запросив у Дубно досвідченого колегу з Закарпаття Шандора Шрайнера. Обоє майстрів свого часу разом працювали над реставрацією одного з волинських органів. Змонтувати дубнівський музичний інструмент, зізнаються вони, виявилось нелегкою справою.

«Орган, який передали з Німеччини, виготовлений 1970 року, — каже Петро Сухоцький. — Він складається з 12 регістрів. Коли ми почали його монтувати, виявили, що в двох регістрах не вистачає труб. І якраз таких, що найчастіше використовуються при месах».
Проблему вдалось вирішити закарпатському майстру Шандору Шрайнеру. За своє життя чоловік відновив близько чотирьох десятків органів в Україні та за кордоном. Тому перше, що він зробив — звернувся до друзів з проханням допомогти.

«Я почав телефонувати в Німеччину, Словаччину, Угорщину, Румунію, — згадує Шандор Шрайєр. — Шукав вживані труби, бо нові надто дорогі. Частину знайшов у мого колеги з Румунії. Він їх відремонтував, а ще шість виготовив спеціально для цього органу і передав у Дубно».

Днями якраз напередодні храмового свята костелу Яна Непомука єпископ-ординарій Луцької дієцезії римо-католицької церкви Віталій Скомаровський освятив орган. Того ж дня тут відбулась урочиста меса і органний концерт.

«Ця музика під час служби — справжнє Боже благословення, — каже парафіянка Алла Овсіюк. — Через 65 років ми маємо змогу знову нею насолоджуватися. Вірю, що це добрий знак, який Господь подає нам. У тяжкі часи Вищі сили знову нас підтримують».
За словами Шандора Шрайєра, клавішний музичний інструмент у костелі Яна Непомука — перший діючий церковний орган на Рівненщині. І 123-й — у всій Україні.

Людмила Приймачук