Повернувшись із фронту, вирощує курей

Невдовзі жінка наро­дила двійнят (Зоряну і Богдана), після чого довелося залишити військо­ву службу. Тож зараз колиш­ня снайперка, яку побратими знали за позивним «Білка», оберігає сімейне вогнище.

Адаптуватися до цивільно­го життя видалося непросто. Раніше пані Юлія працювала у сфері торгівлі - менеджер­кою, начальницею меблевого цеху, директоркою меблевого магазину. Після повернення з війни задумала змінити вид ді­яльності, обрала фермерство.

Оскільки живе у приватному будинку, то вирішила завести невелике хазяйство — курей, поросяток, гусей, качок, пе­репілок, кіз. Причому пологи у кози приймала сама, також вчилася роздоювати. Поки чо­ловік на війні, допомагають старші дочка і син.

«Ми не сільські жителі, тож усього доводилося вчитися за Гуглом і Ютубом. Шукали в Інтернеті поради, як догля­дати тварин, птицю, начиняти кров’яну ковбасу…» — каже ве­теранка.

Саме робота стала для неї своєрідною реабілітацією після повернення до мирного життя.

«Курчата не дають розсла­битися. Вони потребують уваги за будь-якої погоди чи обста­вин. Це досить гарна психо­логічна реабілітація. Якось до нас зателефонували друзі, і кажуть, що погано почувають­ся, бо в них посттравматичний синдром. Відповідаю: приїж­джайте до нас, дам вам вила, є ферма, біля якої ще 40 соток необробленої землі. Там зран­ку почистив, потім нагодував… У роботі забуваєш про все», — розповідає жінка.

Вона розпочинала свою справу з кількох десятків курей. Спершу купила промисловий інкубатор, де вилуплювалися жовторотики.

«Майже всіх їх продавала, бо не було можливості утри­мувати, та й відповідних знань бракувало. Покупцями става­ли переважно знайомі, сусіди. Потім придбала закинуту фер­му, завела птицю», — пригадує Юлія Матвієнко.

Звісно, на це потрібні гроші. Ентузіастка склала бізнес-план та подала документи на кон­курс до Українського ветеран­ського фонду Мінветеранів. Невдовзі отримала грант. На одержані кошти придбала об­ладнання для лінії гранулюван­ня кормів.

Зараз процеси напування, годівлі курчат автоматизовані. Господиня стежить за темпера­турою та поведінкою пернатих.

Ферма не дає відпочивати, тримає в тонусі, вимагає по­стійних вкладень. Але колишній снайперці, мамі чотирьох ді­тей, удається долати труднощі й домагатися хороших резуль­татів.